“Знаю, який футбол любить батько. Цей футбол є і в моєму серці”: Остап Маркевич – про роботу з батьком, кумира дитинства та сучасні “Карпати”
Про тиск прізвища
“Я відчуваю це. Дітям відомих людей доводиться шукати свій власний шлях, віднаходити себе. Та справа у тому, що я закоханий футбол. І в іншій сфері я не бачив себе, хоча працював у різних напрямках. Цей аспект завжди хвилював мене та мого брата. До нас була підвищена увага: у школі, інституті чи будь-де. Коли ти під пильною увагою громадськості, ти повинен відповідати певному рівню. І зараз, коли я працюю тренером, я маю підтримувати цей імідж та викладатися з подвійною енергією. Наш дідусь був футбольним тренером, мені б хотілося, щоб мій син продовжив нашу династію”.
Про кумирів дитинства
“Мені одразу на думку спадає Дмитро Топчієв. Я спостерігав за ним та Ігорем Плотком, які спочатку перейшли у “Волинь”, а пізніше – у “Карпати”. Дмитро був дуже працьовитим футболістом, який багато займався за межами тренувального процесу. У нього було чому навчитися. До того ж він проявив до мене братську опіку та увагу. Ми проводили багато часу разом. Я з теплом згадую той час. Дмитро був моїм наставником, прикладом і другом”.
Про переваги роботи з батьком
“Можу відверто сказати батькові свою думку та донести бачення тренерського штабу. Враховуючи авторитет батька, не кожен може звернутися до нього безпосередньо. Хоча він є доволі демократичною людиною, завжди прислухається до інших. Так має чинити сучасний тренер. Проте фінальне рішення завжди за батьком”.
Про тренерський штаб “Карпат”
“У нашому тренерському штабі є розподіл обов’язків. Ми з батьком ні про що не домовлялися, буквально елементарні деталі проговорили, щоб наші погляди збігалися. У нас все складається гармонійно і так має бути. Мені дійсно комфортно і я бачу, що батько теж задоволений. Я знаю та розумію, який футбол любить батько. Цей футбол є і в моїй голові та в моєму серці”.
Про емоції під час матчу
“Я не можу сидячи стежити за матчем. Перед тим, як вийти до поля, я запитав дозволу у головного тренера і він погодив це. Моя функція полягає у тому, що я відповідаю за тактичні дії команди у ході матчу. Таким чином мені легше управляти грою”.
Про комплектацію команди
“Карпати” збиралися нашвидкоруч перед початком сезону. В принципі, кістяк команди був зібраний дуже швидко, ми не мали часу на обговорення чи аналіз. Деяких гравців, наприклад, Кожухаря, Чеха чи Клименка я знав раніше, адже працював з ними. Батько теж за ними стежив, коли я їх тренував, і він знає їхні можливості. Тому ці рішення були колегіальними. Тепер у нас є сформована селекційна служба, тож усі рішення у нас спільні. Кожен має слово і може дати оцінку. Є хлопці, які аналізують і дають фідбек по футболістах. Рішення ми ухвалюємо разом”.
Про адаптацію Едуардо
“Я працював з ним у Польщі. Усі розуміють, яка у нашій країні зараз ситуація. Мені здається, що на нього впливає війна, сирени та влучання ракет, які трапляються у Львові. Його це трошки лімітує, він не може себе проявити, адже бразильці за темпераментом доволі позитивні. І ці фактори негативно впливають на Едуардо”.
Про прогрес футболістів
“Мабуть, оцінювати футболістів краще вболівальникам. Я ж відзначу Яна Костенка, який проявляє себе з найкращого боку і демонструє бажання. Також це Павло Полегенько, Тимофій Сухар, Амбросій Чачуа, Іґор Невес… Можна про багатьох говорити. Вони усі себе показують з найкращої сторони, проявляють бажання. Хтось, можливо, повільніше, але я думаю, що з часом і вони будуть додавати”.
Про зразкові “Карпати”
“Поки що це відсотків 60 від тієї гри, яку ми хочемо бачити. Особливо з м’ячем. Однак у захисному плані дійсно є непогані здобутки. У нас була хороша гра проти “Агробізнесу”. Також відзначу перший тайм у Кам’янці-Подільському. Це той футбол, який ми хочемо бачити. Хлопцям треба зрозуміти, що справу потрібно доводити до кінця. Не допускати жодних думок, що вже все зроблено і ми вже там, де треба. Попереду ще є багато роботи”.
Повне інтерв’ю дивіться на YouTube-каналі львівських “Карпат”.