"Тільки хороші команди здатні вигравати матчі, коли не все вдається": аналітичний розбір матчу "Карпати" – "Полтава"
Протокол
Перша ліга. Чемпіонська група. Сезон 23/24. 1 тур
“Карпати” (Львів) – СК “Полтава” 2:1
23 березня. 14:00. Львів. Стадіон “Україна”
“Карпати”: Кожухар, Саків, Козік, Векляк, Полегенько, Клименко (Демченко, 46), Рябов (Чех, 73), Костенко (Романюк, 80), Джаред (Підлепенець, 46), Чачуа, Іґор Невес (Мизюк, 59).
Головний тренер – Мирон Маркевич.
“Полтава”: Варцаба, Коцюмака (Пось, 89), Ходуля, Опанасенко, Бужин, Даниленко (Плахтир, 83), Копитов, Горжуй, Марусич, Одарюк (Шмигельський, 89), Вівдич (Стрельцов, 85).
Головний тренер – Володимир Сисенко.
Голи: Полегенько, 54, 90+4 (пен.) – Бужин, 79.
Попередження: Іґор Невес, 31, Костенко, 79 – Опанасенко, 11, Даниленко,45+3.
Вилучення: Векляк, 57.
Статистичні показники (на основі даних Wyscout)
Загальні
Удари (у рамку): 15 (3) – 18 (5)
Кутові: 3 – 3
Офсайди: 1 – 1
Небезпечні моменти (xG): 1,37 – 1,73
Володіння м’ячем: 52% – 48%
Передачі: 333 – 301
Точність передач: 81% – 75%
Індивідуальні
Удари: Іґор Невес – 3
Виграні єдиноборства: Векляк – 7 з 11 (64%)
Виграні верхові єдиноборства: Саків – 5 з 6 (83%)
Обведення: Хаса – 5 (успішні – 4)
Навіси: Полегенько – 4 (точні – 4)
Точні передачі в останню третину: Саків – 5 з 5
Перехоплення: Векляк – 7
Зароблені фоли: Демченко – 4
Підбори на половині поля суперника: Клименко – 9
Дотики у штрафному майданчику суперника: Іґор Невес – 7
Герой Кожухар і холоднокровність Полегенька
"Дуже влучне висловлювання для цього й дев’яти наступних поєдинків за участю "Карпат" – один з десяти фіналів. Попри глибину крилатої фрази Віктора Прокопенка, логіку в футболі все ж шукати варто. Навіть коли вона начебто відсутня. Цей матч не був схожим на класично весняний за рухливістю і бойовитістю. Але дії обох команд ще не виглядають відточеними з огляду на відсутність змагального тонусу", – вважає журналіст Іван Вербицький.
Експерт називає головним героєм зустрічі кіпера "левів" Андрія Кожухаря, хоча віддає належне Павлу Полегеньку: "Воротар врятував команду щонайменше двічі – по разу в кожному з таймів. Пропусти він бодай в одній з тих ситуацій, ніхто б не дорікнув. Але наслідки після голів могли бути катастрофічними", – каже Вербицький.
Компліменти від журналіста отримує й Полегенько. По-перше, через нестандартність рішення, яке конвертувалося у красивий дальній удар. По-друге, через холоднокровність і сміливість взяти на себе відповідальність у компенсований час. "Начебто нічого видатного. Але в європейському футболі, причому в топ-чемпіонатах, чимало прикладів, коли в схожих ситуаціях губляться і не забивають з позначки дуже авторитетні і досвідчені футболісти", – додає Вербицький.
Експерт переконаний, що надалі "Карпати" додаватимуть: "Повернеться до складу Владислав Бобогло і усуне непотрібну суєту в обороні. Діями Джареда з кожним наступним матчем керуватимуть не емоції і бажання себе проявити, а холодний розрахунок і концентрація на виконанні тренерського завдання. Команда загалом відчує ігровий тонус і заграє так само чітко, як на фініші минулого року. По-іншому не можна. Попереду ще дев’ять фіналів. Кожен з яких буде щораз складнішим".
Нещасний випадок Шмигельського і вихід Мизюка
Оглядач Артур Валерко констатує факт – було зрозуміло, що "Полтава" спробує скористатися своєю зіграністю (взимку не втратила нікого з основних гравців і підписала якісних Одарюка та Марусича). "За таких обставин можна виконати свій добре завчений, зрозумілий футбол. За гольовими моментами гості зіграли проти лідера дуже якісно, зуміли знайти відразу кілька проблемних точок у тактичних побудовах "Карпат", – зауважує фахівець.
Валерко звертає увагу на відсутність лідера полтавців Дмитра Щербака і називає нещасним випадком влучання м'ячем у руку Богдана Шмигельського на 90+3 хвилині, що трансформувалося у пенальті: "Підопічні Сисенка проявили не лише готовність терпіти та опиратися, а й творити, загрожувати, атакувати. Важко було б побажати кращого суперника, ніж СК "Полтава", щоб виявити больові точки та провести діагностику власних механізмів. Але для першого офіційного матчу року категорично не підходила така бойовита, добре зорганізована та зіграна команда. Ось із чим ми маємо справу, ось чому ця гра виявилася настільки складною й драматичною".
До очевидних героїв зустрічі Полегенька ("лідерські якості та спортивний характер") та Кожухаря ("цієї перемоги не було б без надійності воротаря") оглядач додає Олександра Мизюка. "Він вийшов у складний момент, після вилучення Богдана Векляка, в пару з новачком Едуардом Козіком. Дограти без подальших пригод не вдалося, проте завдяки досвідченому Мизюку катастрофи не сталося. Налагодивши роботу позаду, він ще й відзначився попереду, куди охоче ходив. Його простріл призвів до пенальті, з якого було вирішено долю матчу", – резюмує Артур Валерко.
Тактичний аналіз
"Гра була наповнена більше емоційною складовою, у тому числі, завдяки вболівальникам, аніж якісно, – вважає аналітик Іван Гук. – Все ж 4-місячна перерва – це надто великий відрізок, щоб підтримувати гравців у потрібному тонусі та необхідній психологічній готовності. Ігрові зв’язки, котрі існували восени, не працювали у повній мірі".
Аналітик називає вагомою втратою для "Карпат" відсутність Владислава Бабогло, котрого замінив новачок Едуард Козік. На даному етапі Гук вважає таку заміною лише частково рівноцінною. Якщо у розвитку атак різниця не відчувається, то у керуванні захистом, у вмінні вести єдиноборства (як сам на сам, так і верхові), 20-річний Козік наразі має простір для прогресу.
Експерт відзначає вихід у старті ще одного новачка Джареда Хаси: "Француз показав свої сильні індивідуальні якості, але відчувалось, що повна інтеграція в команду ще не відбулася. Бажаної взаємодії на фланзі, яка є у Полегенька з Підлепенцем, поки не вистачає".
У контексті тактичної побудови "зелено-білих" аналітик не бачить суттєвих змін – звичні 4-4-2 зі старту, щільне розташування усього блоку з активним пресингом у верхній частині поля. "На старті матчу недостатній рух м’яча у центральній зоні та недостатнє просування вперед від Клименка і Рябова змушувало Чачуа опускатись дуже низько в пошуках м’яча і брати на себе функції контролю над темпом. Таким чином, можна говорити, що десь з хвилини 25-30-ї, "Карпати" перейшли на формацію 4-2-3-1. Водночас низька позиція від Амбросія зменшувала тиск на центр захисту суперника. Що стало першопричиною замін у перерві", – пояснює Гук.
Натомість гості обрали симетричну схему 4-4-2 з певними особливостями, котрі й роблять "Полтаву" відкритою командою, яка багато забиває і багато пропускає. На першому та третьому зображеннях аналітик демонструє велике насичення групою гравців зон в атаці: "Це п’ятірка футболістів, котрі розташовуються в усіх "кишенях" захисту "Карпат". І це дуже нетипово для українських команд. Такі дії дозволяють створювати значно більший тиск на захист. У гостей виникає перевага "п’ять у чотири" в останній третині поля. І це також дозволяє кількісно атакувати у штрафному майданчику. Важливо й те, що гравці займають настільки високі позиції вже на початковій стадії позиційних атак. З іншого боку, це зменшує кількість гравців за лінією м’яча і несе більшу загрозу для власних воріт у випадку втрат м’яча у середній зоні".
Експерт акцентує увагу на високому пресингу (другий малюнок), що дуже сильно зорієнтований на створення тиску на центральних півзахисників львів'ян. Загалом у діях проти м’яча "Полтава" орієнтується куди більше на персональну опіку, аніж на покриття простору.
Гук наводить ще один епізод у довгій позиційній атаці господарів, що ілюструє вище зазначену тезу. Фактично підопічні Володимира Сисенка у нижньому блоці розбирають гравців персонально і майже не контролюють простір у межах лінії захисту.
"Такі недоліки зонно-персональної опіки "Карпати" досить легко вирішували восени. Але у цьому матчі було надто мало взаємодій у трійках і загалом забагато браку в останній третині поля. Ще один момент – незначна ротація від гравців групи атаки, котрі б змушували суперника втрачати структуру захисту так, як показано на малюнку вище", – каже Іван Гук.
Для порівняння аналітик зображує побудову "Карпат" у системі 4-4-2 (щоправда, вже після вилучення). "Дуже чітко помітно різницю. Підопічні Маркевича витримують лінії, зберігаючи компактність побудови, тим самим краще контролюють простір. У підсумку індивідуальні єдиноборства, особливо верхові, мали значно більше впливу на гру, аніж структурованість команд. Бажання, націленість на боротьбу, емоційна складова перевершували клас виконавців. Але тільки хороші команди тим і відрізняються, що здатні вигравати такі матчі, коли не все вдається", – вважає Гук.