"Сучасні "Карпати" дихають свіжістю і натхненням": розбір матчу "Кривбас" – "Карпати"

16 грудня 2024 р.
Лев
Автор – Любомир Кузьмяк
Останній матч року подарував багато матеріалу для роздумів та аналізу. Про гру з "Кривбасом" та проміжні підсумки чемпіонату – далі в оцінках експертів.
TYS_3906_kryvbas_karp_141224.jpg

Протокол

Прем'єр-Ліга. Сезон 2024/2025. 17 тур

“Кривбас” (Кривий Ріг) – “Карпати” (Львів) – 2:0

14 грудня, 15:30. Кривий Ріг, стадіон “Гірник”

Головний арбітр – Дмитро Панчишин (Харків)

“Кривбас”: Маханьков, Понєдєльнік, Романчук, Драмбаєв, Дібанго, Іліч (Шевченко, 88), Кузик Д. (Каменський, 88), Твердохліб (Аморозо, 88), Вакулко (Бізімана, 62), Микитишин (Задерака, 78), Соса.

Головний тренер – Юрій Вернидуб.

“Карпати”: Кемкін, Полегенько, Бабогло, Жан Педрозу, Мірошніченко (Адамюк, 85), Альварес, Очеретько, Чачуа (Рябов, 85), Бруніньйо (Шах, 79), Стеніо (Підлепенець, 79), Іґор Невес (Костенко, 65).

Головний тренер – Владислав Лупашко.

Голи: Іліч, 27 (пен.), Твердохліб, 69.

Попередження: Вакулко, 56 – Іґор Невес, 33, Мірошніченко, 34.

TYS_2644_kryvbas_karp_141224.jpg

Статистичні показники (на основі даних Wyscout)

Загальні

Удари: 12 – 9

Удари в площину: 7 – 3

Кутові: 3 – 3

Офсайди: 3 – 1

Очікувані голи (xG): 1,89 – 1,09

Володіння м’ячем: 43% – 57%

Передачі: 338 – 390

Точність передач: 73% – 79%

Індивідуальні

Кількість виграних єдиноборств: Стеніо – 11 з 20 (55%)

Відсоток виграних єдиноборств: Чачуа – 9 з 14 (64%)

Перехоплення: Жан Педрозу та Очеретько – по 5

Обведення: Стеніо – 4 (вдалі – 4)  

Навіси: Очеретько – 3

Точні передачі в останню третину: Жан Педрозу – 7

Зароблені фоли: Іґор Невес – 5

Дотики у штрафному майданчику суперника: Очеретько, Чачуа, Стеніо – по 3

Підбори на половині поля суперника: Полегенько – 5

TYS_4327_kryvbas_karp_141224.jpg

Чотири місяці в мініатюрі

"Матч, який фіналізував для "Карпат" 2024-й рік, немов проявив всі плюси й мінуси команди зразка останніх чотирьох місяців в мініатюрі. Бракувало, можливо, лише гола чи двох, щоб картина виявилася найчіткішою. Стрибучість Кемкіна, раціональність Мірошніченка, дебурівські діагоналі Педрозу, непоступливість Альвареса, вибуховість Очеретька, нефарт Іґора Невеса і, звісно, всюдисущість Чачуа з Бруніньйо – все це було, немов під замовлення. Немов спогад про вже пройдений шлях, який стає історією", – зауважує журналіст Іван Вербицький.

Експерт вважає, що для перемоги над "Кривбасом" у нинішніх реаліях треба бути максимально ефективними: "Треба, щоб моменти були довершені. Треба не давати навіть натяків для суперечливих рішень. Треба вистрибнути з себе. Натомість "Карпати" в Кривому Розі показали себе з базою тих напрацювань, які Лупашко прищеплював команді з літа і дотепер. Команду не звинуватиш, що вона не була несконцентрованою. Але в цих реаліях нинішніх можливостей для перемоги виявилося недостатньо".

Журналіст називає першу частину чемпіонату для "зелено-білих" яскравою: "Можливо, найяскравішою з тих часів, коли Львів мав команду в Лізі Європи. Сучасні "Карпати" дихають свіжістю і натхненням. Так, львів’яни отримували болісні уроки від лідерів нашого футболу. Але важливо, що команда всі ці випробовування пройшла з гордо піднятою головою і розумінням, що обрала правильний шлях. А кон’юнктура? Вона обов’язково зміниться і специфіки матчів у Кривому Розі не буде".

TYS_4418_kryvbas_karp_141224.jpg

"Не вистачило холоднокровності у завершенні"

"Нинішній "Кривбас" – це міцний колектив із добре зіграною основною обоймою, – каже Артур Валерко. – Він пройшов випробування УПЛ і повернувся в єврокубки. Врешті-решт, Вернидуб як головний тренер входить у число найбільш статусних у чемпіонаті. Інтенсивний вертикальний футбол криворіжців багато в чому є протилежністю того, що будують "Карпати".

Оглядач називає виїзд до Кривого Рогу вкрай важким: "І не лише через географічні особливості – далеку дорогу і велику кількість повітряних тривог у місті, яке перебуває значно ближче до лінії зіткнення. А й через той градус протистояння, який піднявся між клубами внаслідок вкрай емоційного протистояння у Львові, в яке були безпосередньо залучені і гравці, і головні тренери, і члени штабу. Крім того, "Кривбас" у боротьбі за місце в групі лідерів відчував позаду, зокрема, й "Карпати". У випадку поразки його перевага над "левами" ставала б мінімальною".

Експерт порівнює обидва протистояння команд на початку кожного з кіл і робить ряд висновків: "По-перше, відзначаємо особистий прогрес Жана Педрозу, який навіть в Адамюка зумів виграти конкуренцію. По-друге, суттєві зміни в півзахисті, де лише Чачуа зберіг свій статус із попередніх сезонів та Альварес зумів стати найстабільнішим, стилеутворюючим півзахисником. По-третє, безальтернативні проблеми в атаці, де Іґор Невес відбігав увесь сезон без голів".

Перебіг матчу, на думку Валерка, показав труднощі завершення футбольного року: "Після контраверсійного пенальті в "Карпат" була низка чудових моментів. Можливо, не вистачило львів’янам холоднокровності у завершенні. Та й "Кривбас" вкрай раціонально відіграв по рахунку".

До переліку найбільш помітних гравців у складі гостей експерт відносить голкіпера Кемкіна та двох хавбеків: Чачуа і Очеретька. Оглядач хвалить Олега за націленість на ворота, а Амбросія – за стабільність.

TYS_2994_kryvbas_karp_141224.jpg

Тактичний аналіз

"Кривбас дуже сильно персонально орієнтована команда, – каже аналітик Іван Гук. – Проти таких суперників грати завжди важко. Особливо, якщо немає можливості швидко рухати м’яч, змушуючи таких опонентів постійно залишати певні ділянки поля без прикриття. Стан газону в Кривому Розі точно не дозволяв цього робити, а виграти боротьбу у криворіжців вкрай складно".

Кривбас - Карпати

Загалом визначати структуру персонально орієнтованих команд важко, адже вона має залежність від розташування суперника у діях проти м’яча. Базова формація "Кривбасу" – 4-1-4-1, але у цьому матчі без м’яча, у пресингу, у високому і середньому блоці криворіжці переважно використовували 4-1-3-2.

Кривбас - Карпати, 4-1-3-2

Вище на малюнку аналітик показує розташування підопічних Вернидуба у середньому блоці. Але так само вони протидіяли "Карпатам" і у високому розташуванні. Іліч маркувався по Бруніньйо, інша п’ятірка гравців групи атаки – персонально по нижній п’ятірці гравців "Карпат". Важлива роль тут у Твердохліба, бо він висувається на лінію до Соси, щоб створювати тиск на центральних захисників "Карпат".

"План на гру був досить простий і зрозумілий, – каже Гук. – Індивідуально маркуватись по гравцях "Карпат" у високому розташуванні. При цьому не створювати тиск на Кемкіна, щоб не залишити когось з гравців без опіки, змусити львів’ян більше грати через довгі передачі та відповідно отримати досить в’язку гру з великою кількістю єдиноборств. Недоліком такого підходу був розрив між п’ятіркою гравців групи атаки і п’ятіркою групи захисту".

Кривбас - Карпати, простір

"Карпати" якраз мали завдання доставити м’яч у зони між цими двома групами гравців суперника. Вище один з таких епізодів зображено на картинках. Чачуа отримує величезний простір між лініями, але Стеніо не віддає передачу на Амбросія. Або ж вихід сам на сам Іґора Невеса став можливим, оскільки цю зону, зображену на малюнку, отримав Бруніньйо. У нього виникла можливість просуватись з м’ячем вгору і загострити ситуацію.

На думку аналітика проблема полягала у тому, що карпатівці використовували надто багато довгих передач. А ще їм не вистачало спокою в ухваленні рішень: "Інколи просто варто притримати м’яч, зіграти через коротку передачу, більш надійно на свого ближнього партнера, як у наведеному випадку зі Стеніо. Натомість надто велика поспішність у діях тягнула за собою і чималий брак у передачах".

Гук вважає, що план на гру працював у обох наставників і обидва можуть бути задоволеними зі створених передумов. Обидві команди мали нагоди грати на своїх перевагах, але якість у завершальній фазі дозволила святкувати перемогу "Кривбасу".

"Підсумовуючи перших п’ять місяців роботи Владислава Лупашка, маємо відзначити, що команда доволі швидко прийняла нові вимоги. У перший місяць роботи була імплементована тактична система 4-3-2-1, де ключова роль відведена двом восьмим номерам. Вони створюють і диктують темп гри. Згодом додався перехід у систему 3-2-5 і 3-1-6 у позиційних атаках для контролю середини поля і створення там кількісної переваги. Пізніше з’явилися ротації між восьмими номерами і фланговими вінгерами – це додало команді варіативності в атакувальних діях. Також варто відзначити, що проблеми з покриттям простору в зоні "інсайдів" при захисті були вирішені завдяки збільшенню об’єму роботи команди в цілому і розумінню системи від гравців середини поля. Кожен з цих елементів гри потребує доопрацювання, а межі досконалості не існує. Проте за п’ять місяців роботи було пророблено об’єм, на котрий іншим тренерам часом і року мало", – резюмує Іван Гук.