"Руйнувати атаки на такому газоні значно легше": розбір матчу "Вікторія" –"Карпати"

Протокол

Перша ліга. Чемпіонська група. Сезон 23/24. 7 тур

"Вікторія" (Суми) – “Карпати” (Львів) – 0:0

3 травня, 12:30. Суми, стадіон "Ювілейний".

“Вікторія”: Литвиненко, Ульянов, Кравчук, Сасовський, Корохов, Байдал (Бойко, 84), Долінський (Курелєх, 90+5), Чеглов (Данилюк, 46), Шарай (Савченко, 76), Нич (Євпак, 90+4), Покотилюк.

Головний тренер – Анатолій Безсмертний.

“Карпати”: Кожухар, Мизюк, Бабогло, Саків, Полегенько, Чех, Клименко (Демченко, 78), Чачуа, Костенко (Картушов, 86), Підлепенець (Хаса, 54), Іґор Невес (Аріельсон, 78).

Головний тренер – Мирон Маркевич.

Попередження: Долінський, 66, Покотилюк, 89, Литвиненко, 90+4 – Іґор Невес, 47.

Статистичні показники (на основі даних Wyscout)

Загальні

Удари (у рамку): 9 (0) – 8 (1)

Кутові: 2 – 4

Офсайди: 2 – 2

Очікувані голи (xG): 0,36 – 0,66

Володіння м’ячем: 44% – 56%

Передачі: 342 – 431

Точність передач: 75% – 79%

Індивідуальні

Удари: Чачуа – 2

Виграні єдиноборства: Бабогло – 11 з 15 (73%)

Виграні верхові єдиноборства: Мизюк – 5 з 6 (83%)

Обведення: Хаса, Підлепенець, Іґор Невес – по 3

Навіси: Чачуа – 3

Передачі в останню третину: Бабогло – 13 (точні – 9)

Глибокі передачі: Мизюк і Костенко – по 2

Перехоплення: Мизюк – 9

Зароблені фоли: Чех – 4

Підбори на половині поля суперника: Чех – 8

Оборона яскравіша за атаку

З огляду на інтригу та бойовитість у Сумах "Карпати" зіграли один із найменш яскравих поєдинків сезону. А причин такого футболу вдосталь. "Погана якість поля, відсутність турнірної мотивації та страшні реалії, в яких переривання спортивних заходів через повітряні тривоги – найменша з бід, – каже журналіст Іван Вербицький. – Однак не треба кривити душею: незаплановані паузи, особливо коли їх кілька, впливають і на азартність, і на налаштування та мотивацію гравців".

На "Ювілейному" команди створили обмаль гольових моментів. Передумови для реальної небезпеки були, проте атак, в яких нападники були зобов’язані забивати, бракувало. Тут треба відзначити й дії оборони та голкіперів. Провалів у захисті не припустилася жодна із команд.

Окрім обраного вболівальниками Андрія Кожухаря у якості найкращого футболіста матчу, Вербицький звертає увагу на гру Амбросія Чачуа: "Капітан був тим двигуном, який намагався завести команду і повести її за собою. А в окремих епізодах був близьким до того, щоб змінити хід поєдинку самотужки".

"Без Бабогло важко було б витримати тиск на стандартах"

"Сьогодні свободи в нас не було", – цитує Артур Валерко слова Мирона Маркевича, сказані після матчу в Сумах. Хороший захист, подвійний замок в опорній зоні, відносно невелика кількість загострень у штрафному майданчику – коротка характеристика гри "Вікторії" від експерта. Сумчани сповідують футбол, протилежний до усталеного виразу "грають самі й дають грати іншим".

"У "Вікторії" зібрані добротні професіонали свого рівня, які вміють злагоджено оборонятися та контратакувати. Сумчани небезпечні своїми гострими флангами. У них багато гравців, які вміють і люблять пробивати з різних дистанцій. Врешті-решт, матч першого кола також довів, що очки з цим суперником здобуваються нелегко – як ядриця з якогось міцного горішка", – каже Валерко.

Журналіст відзначає й інші особливості гри "Карпат" у Сумах: відстань довжиною у 800 кілометрів, погана якість газону та часті повітряні тривоги. Відсутність ротації від тренерського штабу "зелено-білих" оглядач пояснює небажанням легковажити результатом заради експериментів: "Відзначаємо, що Чех все більше ігрового часу отримує в опорній зоні. Пара Мизюк-Бабогло в центрі оборони виглядає безальтернативною. Незамінними лідерами є Чачуа, Невес, Кожухар – до того ж ці виконавці стараються тримати рівень і відпрацьовувати в кожному матчі на своєму класі, багажі, звичних обсягах робіт".

Очолює трійку найкращих у складі "Карпат" на думку журналіста Владислав Бабогло: "Один із козирів "Вікторії" – стандарти, зокрема, підключення на них габаритних оборонців. Без такого тафгая, як Бабогло, важко було б витримати цей тиск". Інші дві помітні персони матчу на "Ювілейному": Ян Костенко, який навіть за рівної гри свій момент знайде, а також Амбросій Чачуа, котрий вів комбінаційні дії й старався загострювати як через відкриту гру, так і через стандарти.

Тактичний аналіз

"Це той випадок коли краще наводити статистику матчів "Вікторії" на домашній арені, аніж говорити про тактичні нюанси гри і аналізувати тренерські ідеї, – вважає аналітик Іван Гук. – Справа у тім, що поле стадіону "Ювілейний" у Сумах аж ніяк не сприяє комбінаційній грі".

Експерт зауважує, що руйнувати будь-які спроби атак на такому газоні значно легше. А усі потуги атакувальних дій здебільшого зводяться до довгих передач вперед з намаганням виграти боротьбу або підбір. І таким чином, отримати спонтанну можливість загрожувати воротам суперника.

Не стало винятком і протистояння з "Карпатами". Вище зображено захисний блок львів'ян у другій зоні футбольного поля. "Висока компактність, відстань між захисниками і нападниками не перевищує 25 метрів. Вузьке розташування від форвардів, головним завданням яких є унеможливити проходження м’яча між лінією нападників і півзахисників. Відповідно Іґор Невес і Чачуа мають перекривати можливу лінію передач на центральних півзахисників "Вікторії". Такий підхід дозволяє контролювати простір у середній частині поля", – вважає Гук.

За таких умов при зміщенні атаки суперника на фланг карпатівці організовано, не втрачаючи структуру, зміщують усю "коробку" захисту. Основне завдання у даному випадку для Підлепенця і Клименка – розташовуватись достатньо близько в одній лінії півзахисників, щоб запобігти передачі між ними і лінією захисників (це показано на другому малюнку).

Відповідно суперник може переводити м’яч через захист на інший фланг або використовувати довгу передачу переважно у боротьбу чи за спину захисників на вільний простір з намаганням там зачепитись за м’яч. Це і робили господарі впродовж усієї гри. Власне, у цьому полягає один з варіантів зонно-персональної опіки. Проте орієнтири розставлені у такій черговості: простір ("коробка захисту"), партнер по команді (відстань до ближнього), м’яч і суперник, до котрого висувається гравець у випадку вбігання в його зону.

"Вікторія" використовує таку ж формацію, як і "Карпати" (4-4-2), і веде захисні дії у зонно-персональному захисті. Утім орієнтири розставлені в іншому порядку. Насамперед м’яч, потім суперник, а тоді партнер. Простір тут останній або й узагалі виключений з цього ряду", – пояснює аналітик.

Тому навіть за умови перебування м’яча у захисників, гравці "Вікторії" вже шукають орієнтири у вигляді суперника. А коли атака розвивається, як зображено на другому скріні, персональна орієнтація набуває більш виразних ознак. З одного боку це дозволяє працювати щільніше по гравцях, але з іншого – утворює розриви: як між лініями, так і у межах однієї з ліній.

Про ефективність такого типу оборони "Вікторії" на власному полі свідчать результати сумчан в поєдинках проти представників чемпіонської групи. У семи матчах загальна різниця забитих і пропущених м’ячів становить 2-2. Інша справа в гостях – там у восьми турах показники суттєво гірші (3-16).