Протиріччя двох бажань, зміни у складі та надмірне прагнення забити: розбір матчу "Карпати" – "Прикарпаття"

Протокол

Перша ліга. Група “А”. Сезон 2023/2024. 12 тур

“Карпати” (Львів) – “Прикарпаття” (Івано-Франківськ)

15 жовтня, 12:00, м. Львів, стадіон "Україна"

“Карпати”: Кожухар, Мизюк, Порох, Сухар, Полегенько, Чех, Рябов (Демченко, 58), Костенко (Равлик, 76), Підлепенець, Чачуа, Іґор Невес (Крістіан Ноту, 58).

Головний тренер – Мирон Маркевич.

“Прикарпаття”: Герич, Демків, Швець, Француз, Шинкаренко, Сьомка (Радульський, 46), Соловйов, Цюцюра (Бучакчийський, 68), Рудюк (Попчук, 90+6), Хома (Титов, 88), Геник (Михальчук, 46).

Головний тренер – Олег Рипан.

Голи: Підлепенець, 10, Сухар, 12, Демченко, 59 – Хома, 9, 55, Цюцюра, 32 (пен.).

Попередження: Сухар, 72, Чех, 89, Порох, 90+6 – Сьомка, 14, Рудюк, 22, Швець, 29, Радульський, 65.

Статистичні показники (на основі даних Wyscout)

Загальні

Удари (у рамку): 15 (4) – 10 (5)

Кутові: 6 – 1

Офсайди: 0 – 2

Небезпечні моменти (xG): 1,68 – 1,35

Володіння м’ячем: 72% – 28%

Передачі: 554 – 217

Точність передач: 87% – 70%

Індивідуальні

Удари: Іґор Невес – 5

Виграні єдиноборства: Мизюк – 6 з 7 (86%)

Обведення: Чачуа і Підлепенець – по 5

Навіси: Полегенько – 7

Перехоплення: Порох – 5

Зароблені фоли: Чех – 6

Підбори на половині поля суперника: Чачуа – 5

Дотики у штрафному майданчику суперника: Іґор Невес – 7

Роль Хоми і виправлення недоліків

Одним із головних козирів "Прикарпаття" у цьому матчі стали стрімкі контратаки. Журналіст Іван Вербицький пригадує недавній поєдинок "левів" із "Буковиною", де чернівецька команда намагалася діяти у схожому стилі. Однак у розпорядженні Андрія Мельничука не було свого Андрія Хоми. "Окрім стрімкості, чіпкості, вміння відкриватися і тікати від оборонців, нападник "Прикарпаття" не боявся сміливо бити з різних дистанцій. Ця риса притаманна Андрієві в принципі, проте цього разу на "Україні" Хомі вдавалося ще й бити влучно", – каже Вербицький.

Журналіст вважає, що помилково говорити про цей матч у режимі "Карпати" – Хома – 3:3": "Івано-франківці якісно виходили з оборони в атаку. Команда Мирона Маркевича також продемонструвала яскравий атакувальний футбол. Можна припустити, що недільне протистояння у Львові – один із найяскравіших матчів сезону у Першій лізі".

Наприкінці зустрічі львів’яни шукали нагоду, щоб забити вчетверте, однак захисна ланка гостей більше не помилялася. "Карпатам" забракло сил діяти так само швидко і стрімко, як у першому таймі всі 90 хвилин. Нічия проявила певні вади, котрі треба усувати вже в контексті боротьби за лідерство з "Інгульцем" навесні", – додає Іван Вербицький.

"Нічого критичного не сталося"

Дві попередні зустрічі "Карпат" та "Прикарпаття" у поточному сезоні виявилися доволі непростими для львів’ян. Тому не було жодних ілюзій щодо легкості третього протистояння. Журналіст Артур Валерко вважає, що івано-франківці обрали чи не єдино можливу успішну для себе тактику й досягли яскравої результативної нічиєї.

"Тренерський штаб "зелено-білих" перебуває у постійному протиріччі між двох бажань: використовувати награний склад, який проявився як оптимальний, чи поступово вводити численних новачків – гравців статусних, висококласних. У цьому матчі, наприклад, вперше в стартовому складі вийшов Максим Чех. Безперечно, чемпіона світу вже час залучати до гри, але є награні Рябов, Клименко та Чачуа. Об'єктивно, це найсильніший трикутник центру поля в західній групі й серед трьох найсильніших у всій Першій лізі. Чех у неділю зіграв пристойно, але у налагоджений механізм важко вводити новизну. Цей процес потребує ігрової практики, часу та роботи", – зауважує експерт.

Бажання поступово вводити нових гравців Валерко називає логічним з огляду на певний формалізм щодо виходу "зелено-білих" у Чемпіонську групу. Водночас важливо зберігати і награний склад. Журналіст вважає, що нічого критичного в матчі з "Прикарпаттям" не сталося, графік все ще чемпіонський, але треба визнати, що івано-франківці показали, що навіть у Першій лізі варто враховувати особливості стилю опонента.

Окрім очевидного героя матчу Євгена Підлпенеця, Артур Валерко виділяє ще двох ключових футболістів у складі "Карпат". Перший з них – Ян Костенко ("не найбільш очевидне придбання Маркевича, яке повністю себе виправдало: асист і участь у ще одній гольовій комбінації"). Інший герой – Тимофій Сухар: "Якщо раніше він брав участь у підіграванні, то цього разу вразив ціль дальнім ударом і застав зненацька воротаря".

Тактичний аналіз

Аналітик Іван Гук звертає увагу на те, що у першому колі "Прикарпаття" використовувало схему 4-4-1-1, а пізніше івано-франківці перейшли на гру у три центральних захисники і видали серію з семи матчів без поразок: "Однак до матчу з "Карпатами" тренерський штаб готувався ретельно і мав на меті нівелювати сильні сторони львів’ян. Тож "Прикарпаття" перейшло із вже звичної 3-5-2 на формацію 4-1-4-1".

Гук пояснює – схема 3-5-2 має як очевидні переваги (зменшення відстані між захисниками і відповідно ущільнення захисту, що ускладнює суперникам комбінування безпосередньо перед воротами), так і недоліки (гірше покриття простору у напівфлангах і формування трикутників у захисті).

У другій зоні поля "Прикарпаття" намагалось розташовуватися якомога щільніше, що помітно на першому малюнку. "Певною мірою побудова захисту прикарпатців нагадувала попередню гру з "Буковиною". З тією лише відмінністю, що два атакувальних півзахисники буковинців одразу займали широкі позиції, залишаючи доволі багато простору у середині поля, а івано-франківці працювали більш персонально по своїх опонентах і щільніше у центральній частині поля", – каже Гук.

Іншою особливістю, на яку звертає увагу аналітик, була чітко виражена персональна опіка по зонах, що зображено на другому скріні. При цьому, флангові півзахисники залишались нижче, розташовуючись ближче до крайніх півзахисників "Карпат", щоб у випадку продовження атаки флангом, вступати у пресинг на цій ділянці поля.

Саме з цим Гук пов'язує заміни, які провело "Прикарпаття" у перерві. Сьомка не встигав за підключеннями Полегенька, часто залишаючись у напівпозиціях, тому тренерський штаб перевів Рудюка на лівий край. А Геник не завжди міг впоратися з активністю від Чачуа, відтак, на полі з’явився свіжий Михальчук. Натомість Мирон Маркевич, як і у попередньому матчі, по перерві збільшив тиск на центральну зону суперника замінами. "І якби не поспішність у діях, надмірне прагнення забити та подальший брак у передачах, то львів'яни могли б розраховувати на перемогу", – каже аналітик.