"Прийшов на сектор у піджаку та вишиванці": у Львові вшанували пам’ять фаната "Карпат" Тараса Березюка

24-го серпня 2022-го року на фронті загинув фанат львівських "Карпат", член фанатського угруповання "Pride" Тарас Березюк на прізвисько "Сихівський". Тарас народився 3-го січня 1988-го року у Львові. Він захоплювався історією та закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Згодом Тарас розпочав займатися викладацькою діяльністю. Зокрема, він пройшов шлях від вихователя гуртожитку до завідувача економіко-технологічного відділення Львівського фахового коледжу харчової і переробної промисловості НУХТ. Також він був викладачем історії та соціології. У коледжі Тарас працював протягом десяти років. Крім того, Березюк був учасником Революції Гідності, ветераном російсько-української війни та від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України він пішов захищати нашу землю від окупантів. Тарас служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені Короля Данила.

У спогадах рідних Тарас назавжди залишиться позитивною, доброю та щирою людиною. Зокрема, його рідний брат Олег відзначає наступне: “Тарас був справжнім патріотом України та націоналістом. Це була мужня людина і він завжди дотримувався свого слова. У нього була тверда думка, що Батьківщину потрібно захищати”.

“Також Тарас був відданим вболівальником львівських “Карпат”. Спочатку він пішов на сектор, а згодом ми вже ходили разом підтримувати “зелено-білих”. Ми обидва належали до фірми “Pride”. Мій брат завжди перебуватиме у строю, а я залишуся назавжди з хлопцями з “Pride”. Багато з них зараз перебувають на фронті, я підтримую з ними зв’язок”.

"Безумовно, приємно, що є такий захід, як сьогодні, де вшановується пам’ять мого брата. Я би хотів, щоб такі події відбувалися зовсім з іншою нагоди, наприклад, були приурочені дню перемоги України над московською ордою. Це було би набагато приємніше. Я розумію, що триває війна та мій брат загинув за Україну. Сьогоднішній захід – скоріше, виховний для студентів, яких він навчав. Щоб вони розуміли, якою ціною здобувається Незалежність і що найкращі українці йдуть на такі подвиги".

"Багато студентів, яких Тарас навчав, зараз воюють за Україну на фронті. Йому подобалася ця сфера, він любив займатися викладацькою діяльністю. Одного разу – з першого дзвоника чи то з останнього – Тарас у вишиванці і піджаку прийшов на сектор на матч "Карпат", щоб підтримати рідний клуб. Це був веселий момент, ми сміялись", – пригадує про брата Олег.

Двоюрідний брат Тараса – Орест Гриновець подякував всім, хто прийшов вшанувати пам’ять Тараса Березюка: "Тарас – це герой не тільки для своєї родини, а й для всієї нашої країни. Він не задумуючись вступив до лав Збройних Сил України. Непоправний біль, коли втрачаєш рідних та близьких. Дякую, всім хто сьогодні тут з нами: викладачам, друзям, студентам і всім, хто зібрався, щоб вшанувати його пам’ять. Вічна слава нашим захисникам, українському народу та ЗСУ".

Директор Львівського фахового коледжу харчової і переробної промисловості НУХТ Михайло Григорців пригадав, як Тарас розпочав працювати у коледжі: "Я з першого дня привів Тараса в коледж і вів його до останнього, поки він не попрощався і не сказав, що йде добровольцем воювати за Україну. Тарас був тим викладачем, на якого я мав велику надію та безумовно він залишиться у нашій пам’яті назавжди. Березюк пройшов шлях від вихователя гуртожитку до завідувача відділення. Він був дуже перспективним науковцем, але чомусь найкращих хлопців забирає Господь. Пам’ятайте про Тараса. Просимо Бога, щоб наші воїни повернулись додому".

Друг Тараса Березюка, Тарас Репицький, пригадує останню зустріч зі своїм товаришем: "Тарас – це джерело енергії. Коли він щось хотів, то він робив це і досягав поставлених цілей. Наша остання зустріч відбулася у січні минулого року, коли ми з ним спілкувалися про майбутні плани і мрії та думали, як далі рухатися у кар’єрі. Плани повністю змінилися 24-го лютого, а він одразу вирушив захищати нашу країну. Тарас завжди любив Україну та віддав своє життя у день Незалежності України. Те, що він робив – це було для України".

Тараса Березюка поховали 30-го серпня 2022-го року на Личаківському кладовищі у Львові. За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, лейтенанта Березюка Тараса Зеновійовича відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського відзначено орденом Богдана Хмельницького третього ступеня посмертно. Тарас Березюк назавжди залишиться в нашій пам’яті. Герої не вмирають!