“Працюємо як єдина команда”: новий тренер у “Карпатах” та підготовка у Словенії
Аарон Фуейо, фітнес-тренер:
“Перші тренування проходять дуже добре. Я дуже задоволений роботою команди та тим, як мене прийняли в клубі. Починаючи від водіїв, адміністраторів, медичного персоналу, тренерського штабу — ставлення до мене було справді чудовим.
Тренувальні заняття відбуваються на дуже високому рівні, і я щиро задоволений першими днями як в Україні, так і тут, у Словенії. Можу сказати лише одне — я дуже радий тій роботі, яку ми зараз виконуємо, тому зусиллю, яке докладають усі люди навколо команди, і, звісно, самі футболісти”.
“Моя робота визначається вимогами головного тренера. Звісно, ми повинні працювати відповідно до його бачення. Ми знайомі вже кілька років, тому моє завдання тут — ще краще поєднати футбольну складову з фізичною підготовкою, а також допомогти налагодити тіснішу взаємодію між тренерським штабом, медичною службою та всіма іншими підрозділами клубу. Саме в цьому й полягає моя основна місія”.
“До цього я працював у юнацьких збірних Іспанії. Почав із збірної U-20, з якою ми виступали на чемпіонаті світу. Це був неймовірний досвід. Нам не вдалося вийти до півфіналу та фіналу, але сама участь стала справді незабутньою. Пізніше я працював зі збірними U-17 та U-18, їздив із ними на навчально-тренувальні збори, готував команду до товариських турнірів і відбіркового етапу чемпіонату Європи серед юнаків”.
“Мені пощастило працювати з такими тренерами, як Пако Гальярдо, Давід Теноріо, Давід Кубільйо та Серхіо Гарсія. З усіма ними було дуже легко працювати — чудова атмосфера та професійний підхід.
Також я мав можливість працювати з багатьма талановитими футболістами, які вже дебютували в Ла Лізі або були близькі до цього. Серед них — Тьяго Пітарч, Адріан Лісо, Пельйо Каналес та інші гравці провідних іспанських клубів. Працювати з такими футболістами — справжнє задоволення”.
“Футбол мені подобався завжди. Можливо, як гравець я не досягнув того рівня, про який мріяв, але мене завжди захоплювала фізична підготовка, тренувальний процес і спортивна наука. Пригадую, коли мені було 13–14 років, мене тренував Пабло Франко. Він, можливо, навіть не знає цього, але саме він став для мене прикладом. Зараз він став чемпіоном Марокко.
Саме тоді він навчався на факультеті спортивних наук, і відтоді я теж вирішив вступити на цей напрямок. Насправді це настільки важливо для мене, що я навіть зробив татуювання, пов'язане зі спортивними науками.
Я дуже люблю футбол. Любив його як гравець і так само люблю зараз — уже через свою роботу. Я отримую задоволення від розвитку футболістів, від щоденної праці й від самого процесу. Чесно кажучи, не можу бути щасливішим через те, що займаюся саме тим, що люблю”.
“З Містером ми познайомилися в “Алькорконі”. Там я працював фізіотерапевтом, спеціалістом із реабілітації та асистентом тренера з фізичної підготовки. Ми пропрацювали разом приблизно півтора року.
Потім наші шляхи знову перетнулися вже в “Мурсії”. Саме він запросив мене працювати тренером із фізичної підготовки. Я вважаю, що ми провели чудовий сезон і завершили його на другому місці.
З ним дуже легко працювати. У нас практично однакове бачення футболу. Насправді саме завдяки його довірі я зараз перебуваю тут. Якби не він, найімовірніше, я продовжив би працювати в збірній Іспанії.
Але масштаб цього проєкту, методи роботи Франа та його довіра стали вирішальними чинниками, через які я вирішив приєднатися до “Карпат”.
“Моя головна мета тут — покращити силову підготовку футболістів, зробити так, щоб робота в тренажерному залі максимально переносилася на футбольне поле.
Також хочу ще краще інтегрувати фізичні навантаження безпосередньо у футбольні вправи. Не просто бігати заради бігу, а щоб кожне навантаження мало конкретний сенс. І, звичайно, намагатися підвищити інтенсивність гри саме через тренувальні вправи.
Головний тренер дуже добре знає, які вправи найкраще підходять для цього. Моє завдання — допомагати йому, оптимізувати процес, поєднувати роботу в тренажерному залі із заняттями на полі, а також забезпечувати індивідуальний супровід кожного футболіста, особливо тих, хто повертається після травм”.
“Є команди, де лише 60–70 або 80 відсотків футболістів працюють на максимум, а решта просто пливуть за течією. Тут же переважна більшість тренується з максимальною віддачею.
Звичайно, ми всі люди, і бувають дні, коли енергії трохи менше. Але загалом я дуже задоволений тим, як працюють футболісти.
Я говорив їм це особисто й повторю ще раз: саме це — правильний шлях.
Якщо ми хочемо досягти поставлених цілей, то повинні щодня працювати саме так — зберігати цей рівень інтенсивності, постійно прагнути зробити ще один крок уперед і, звичайно, отримувати задоволення від футболу. Але насамперед — отримувати задоволення через працю”.
Із зими з першою командою також працює Джон Маса, який до цього відповідав за фізичну підготовку у Академії Футболу “Карпати”.
Джон Маса, тренер з фізичної підготовки:
“Передсезонна підготовка та весь тренувальний процес загалом — це робота нашої невеликої, але дуже згуртованої команди з трьох людей. Ми постійно допомагаємо одне одному, заздалегідь плануємо всі етапи роботи й постійно обговорюємо, яким має бути тренувальний процес, які навантаження давати футболістам, які вправи виконувати як на полі, так і в тренажерному залі.
Аарон також відповідає за індивідуальну роботу з гравцями, допомагає їм проходити процес адаптації та займається більш персоналізованими тренуваннями. Я більше відповідаю за контроль навантажень, аналізую дані GPS та інші показники. Сапай же активно допомагає в роботі в тренажерному залі, насамперед у силовій підготовці.
Втім, повторюся: ми працюємо як єдина команда. Просто вже під час самого тренування розподіляємо обов'язки між собою — хто контролює певну ділянку поля чи роботу в залі”.
“Особисто я познайомився з Аароном під час нашого перебування в Мурсії, на минулих зимових зборах. До того Аарон уже працював із Містером у “Мурсії” – там ми й зустрілися.
Його прихід значно підсилив нашу команду. Насамперед він займається індивідуальною роботою з футболістами, допомагає у процесі відновлення після травм, адаптації гравців, а також бере участь у контролі мікроциклу. Його допомога в цих питаннях для нас дуже важлива”.
“Я із Сантандера і вболіваю за “Расінг”. Помічаю дуже багато спільного між цим клубом і “Карпатами”. Не лише через кольори — зелений та білий, які я постійно бачу на трибунах.
Обидва клуби мають величезну історію, виступали в єврокубках, пережили дуже складні часи, коли навіть існувала загроза їхнього зникнення. І зараз, здається, обидві команди знову переживають дуже хороший період. Тому я справді бачу між ними багато схожого”.
“Особисто я вважаю, що ми маємо дуже фізично сильну команду. У функціональному плані футболісти добре підготовлені, а головне — вони дуже відповідально ставляться до роботи, яку ми їм пропонуємо.
Звісно, є окремі футболісти, яких я завжди ставлю за приклад. Наприклад, Сич — він практично завжди перебуває на крок попереду інших у плані фізичної готовності”.
“У нас багато талантів. Наприклад, Дєдов. Нам пощастило, що минулого сезону він дебютував у Прем'єр-Лізі. Є також Гльоц, який дуже допомагає нам, адже ми вважаємо, що він має величезний потенціал. Також є Резнік, який працює разом із нами. Я впевнений, що протягом сезону ще багато молодих гравців, які вже зараз регулярно тренуються з нами, отримають свій шанс”.
“Зараз я один із тих іспанців, які працюють тут найдовше. Разом зі мною ще Андоні, який відповідає за юнацький футбол та академію. Двічі на тиждень усі іспанці разом із нашою викладачкою Оксаною збираються на уроки української мови. Причому приходимо не лише ми, працівники клубу, а й наші сім'ї. І, чесно кажучи, прогрес дуже хороший.
Я спеціально змушую себе розмовляти українською зі своїми колегами. Навіть якщо іноді помиляюся, все одно намагаюся говорити саме українською, тому що тільки так можна навчитися.
Ми з дружиною часто ходимо разом на ринок, у магазини, іноді в ресторани, і намагаємося якомога більше спілкуватися українською. Принаймні цифри та всі необхідні слова для повсякденних покупок ми вже добре знаємо й можемо користуватися ними”.