Перевага за xG, підсилення з лавки і битва за центр поля: аналітичний розбір матчу "Карпати" – "Інгулець"

Протокол

Перша ліга. Чемпіонська група. Сезон 23/24. 5 тур

“Карпати” (Львів) – “Інгулець” 1:2

19 квітня. 13:00. Львів. Стадіон “Україна”

“Карпати”: Кожухар, Романюк (Картушов, 81), Бабогло, Векляк, Полегенько, Чех (Демченко, 59), Клименко (Рябов, 46), Костенко, Підлепенець (Джаред, 67), Чачуа, Іґор Невес (Аріельсон, 67).

Головний тренер – Мирон Маркевич.

“Інгулець”: Паламарчук, Мельничук, Малиш, Шершень, Козиренко (Резепов, 88), Кольцов, Сад (Гаджук, 72), П’ятов (Білоцерковець, 79), Козак, Богунов (Ченбай, 88), Сітало (Квасов, 79).

Головний тренер – Владислав Лупашко.

Голи: Костенко, 90+1 – Козак, 50, Богунов, 85 (пен.).

Попередження: Романюк, 41, Чачуа, 90+4 – Козак, 34, Мельничук, 56, Малиш, 73.

Статистичні показники (на основі даних Wyscout)

Загальні

Удари (у рамку): 13 (5) – 12 (4)

Кутові: 4 – 0

Офсайди: 4 – 1

Очікувані голи (xG): 2,15 – 1,31

Володіння м’ячем: 50% – 50%

Передачі: 399 – 376

Точність передач: 81% – 87%

Індивідуальні

Удари: Костенко, Демченко і Аріельсон – по 2

Виграні єдиноборства: Чех – 15 з 18 (83%)

Виграні верхові єдиноборства: Векляк – 4 з 5 (80%)

Обведення: Підлепенець – 8 (успішні – 8)

Навіси: Чачуа – 4

Точні передачі в останню третину: Полегенько – 6 з 7 (86%)

Перехоплення: Векляк – 7

Зароблені фоли: Романюк – 3

Підбори на половині поля суперника: Чачуа і Рябов – по 4

Дотики у штрафному майданчику суперника: Костенко – 5

"Поодинокі поразки не стають трагедією"

Визначальним фактором у перемозі гостей на думку журналіста Івана Вербицького є позбавлення "Карпат" простору: "Це трапилося вперше у сезоні. Владислав Лупашко та його команда "зв’язали" по руках і ногах Євгена Підлепенця, практично не підпустивши його на загрозливу відстань до власних воріт. Важко сказати, чи допоміг Лупашкові той факт, що він добре знає за спільними виступами Владислава Клименка, але вочевидь цей нюанс теж дався взнаки. Серед усіх лідерів "Карпат" у цій зустрічі найкраще виглядав Амбросій Чачуа, але й він у креативній роботі не досяг помітних успіхів".

Експерт погоджується із Мироном Маркевичем і визнає – найпроблемнішою у цій зустрічі була позиція лівого оборонця, яку закривав номінально правий крайній Юрій Романюк. "Саме з цієї зони гості організували у ворота Кожухаря перший гол. Однак проблема явно не в одному Романюку. Футболістам "Інгульця", якщо так можна сказати, вдалося розірвати гру "Карпат", позбавити ігровий малюнок цілісності. При цьому гості під час контратак виглядали організованими", – зауважує Вербицький.

Журналіст припускає, що впевнений старт весняної частини сезону вселив у львівську команду впевненість у своїх силах і зміцнив віру в досконалість тієї гри, яку "леви" сповідують: "Здавалося, для Першої ліги цього достатньо. Але так не буває. "Карпати" зобов’язані проектувати свої дії на майбутній виступ у Прем’єр-лізі. А там вміння грати нешаблонно, маючи в арсеналі набір тактик, буде куди ціннішим, ніж у лізі Першій, де реальних конкурентів не так багато і за умови очкового запасу поодинокі поразки не стають трагедією".

Інстинкт Костенка, 23 хвилини Аріельсона, підсилення від Хаси

Протистояння "Карпат" та "Інгульця" – це битва тренерських ідей. Під таким кутом цей матч розглядає журналіст Артур Валерко: "Хто, як не "Карпати", могли проекзаменувати команду Владислава Лупашка? Аж до виходу в УПЛ "Карпати" та "Інгулець" – найголовніші, найрівніші і найбільш гідні суперники один для одного".

Експерт характеризує "зелено-білих" як "розумну, адаптивну команду, проти якої важко знайти єдину протидію. В минулому турі вони відіграли один із найменш видовищних матчів сезону, проте в ньому вразили чи не найбільше. "Лівий берег" – потужна команда, класна при стандартах, швидких атаках, дальніх ударах. І усе це "Карпати" заблокували. Мирон Маркевич хитро побудував гру в Києві – суперників постійно відтісняли глибоко на фланги. Важко мало бути й "Інгульцю".

Та все ж кілька об'єктивних факторів змушували обережно оцінювати майбутній матч. "Карпати" вимушено перебудували захист. Лівого захисника грав правий захисник Романюк, а з Бабогло у парі діяв не Мизюк, а менш досвідчений Векляк. Плюс в опорній зоні замість адаптованого Рябова вийшов Чех – тут теж були можливі нюанси, зважаючи, що "Інгулець" грає з великою концентрацією сил у центрі поля. У підсумку, господарі не досягли стратегічної переваги в гостроті", – каже Валерко.

Серед найбільш помітних карпатівців експерт виокремлює Яна Костенка, котрий ще до перерви намагався брати гру на себе. Гол у порожні ворота після удару Аріельсона журналіст називає "інстинктом". Власне, 23 хвилини бразильця проти "Інгульця" – поки найкраще у виконанні Аріельсона. Він значно оживив гру і у володінні м’ячем переважав своїх суперників.

Симпатії у Валерка викликав й інший легіонер: "Джаред Хаса зумів пожвавити гру. Він може більше, він уміє діяти на короткій дистанції в оточенні та на просторі. Так, "Карпати" вже награли основний склад і він достатній для дострокової перемоги в чемпіонаті. Проте у випадку, якщо до літа вони встигнуть розкрити наявні кадри в усій їхній глибині, це може бути те саме внутрішнє підсилення, яке знадобиться навіть після підвищення в класі".

Тактичний аналіз

Аналітик Іван Гук вважає, що втрата Тараса Саківа через дискваліфікацію мала суттєвий вплив на результат матчу: "Аж надто комфортно себе почував на правому фланзі Олександр Козак. Зрештою, перший гол прийшов з цієї зони. Та все ж головна проблема "Карпат" навесні – центральна частина поля, точніше, недостатня активність у цій ділянці особливо при володінні м’ячем. Саме перевагу в центрі поля можна назвати основною перевагою гостей у поточній грі".

Експерт зауважує – "Інгулець", як і "Карпати", не підлаштовується під суперників. Команда Владислава Лупашка прагне домінувати на полі, діяти з позиції сили, працюючи на власних сильних сторонах. В принципі, гості працювали у звичному для них стилі.

"Лупашко використовує гібридну модель гри, – додає Іван Гук. – "Інгулець" не працює в одній тактичній моделі, а змінює її залежно від зони футбольного поля, де перебуває м’яч. Також формація зазнає змін при володінні м’ячем. Вище на малюнках показано розташування "Інгульця" у верхній частині поля – 4-3-2-1. Два атакувальних півзахисники висуваються значно вище за двох крайніх вінгерів. Сад і П’ятов активно працювали по Чеху і Клименку, що дозволило створити тиск на найбільш проблемну ділянку поля карпатівців".

Коли ж команда опускається нижче, у другу зону футбольного поля, або у веде захисні дії у низькому блоці, тоді відбувається перебудова на 4-1-4-1, як зображено на верхніх скрінах. Аналітик звертає увагу на недостатню кількість гравців "Карпат", котрі шукають простір між лініями захисту суперника. Відповідно "Інгульцю" було легше зберігати структуру побудови і контролювати цей простір між лініям захисту.

"При володінні м’ячем "Інгулець" може працювати у формації 4-1-4-1 та перебудуватись на 3-2-5. Це дозволяє збільшити кількість гравців у середині поля до чотирьох і не зменшувати групу атаки. Таким чином, виникає кількісна перевага у цій зоні. Слід відзначити і розіграш м’яча від "Інгульця" в початковій фазі атаки, де у позицію другого центрального півзахисника почергово висувались Мельничук, Козиренко і Малиш. Вони формували "двійку" у середині, через котру було простіше рухати м’яч і виходити з-під високого пресингу карпатівців", – каже Гук.

Водночас експерт вбачає позитив у грі "зелено-білих" і каже, що такі поєдинки також потрібні команді. Вони є невід'ємною частиною побудови гри на перспективу. З такими суперниками краще видно недоліки: як командні, так й індивідуальні. І вони надають більше матеріалу для аналізу та подальшого розвитку.