Олег Голодюк: “Це і є той бійцівський характер, який ми хотіли побачити”
– Цей поєдинок можна охарактеризувати одним словом – емоційний. І забивали, і пропускали, і червоні картки отримували. Однак ваша команда не розгубилася і все ж таки перемогла сьогодні.
– Дійсно, ви праві, що були емоційні гойдалки протягом сьогоднішнього поєдинку. Ми розпочали досить непогано. Можливо, у першому таймі не було тієї гостроти, якої нам би хотілося, але ми створювали моменти. На жаль, під час першого небезпечного моменту біля наших воріт ми невдало зіграли й пропустили. Проте хлопці – молодці, адже продовжували гнути свою лінію і досить швидко зрівняли рахунок. Могли ще забивати. Врешті-решт, дочекалися помилки суперника і забили у “роздягальню”. Другий тайм важко коментувати, тому що втрата одного гравця псує план на гру та потрібно все швидко змінювати. Хоча я особисто переконаний, що мінус один гравець – це не така ключова втрата, яка дозволяє команді суперника отримати тотальну перевагу.
Ми намагалися пояснити хлопцям, що у нас на одного гравця менше, але можна створювати моменти і це не така велика перевага – все в голові. Що вони і зробили. Забили гол у меншості. Вже після другого вилучення… Мінус два гравці – це дуже багато. Тут уже підказали гравцям, як діяти. Ми розуміли, що будемо грати без м’яча, що, напевно, буде багато флангових передач суперника, тому що з’являються вільні зони. Тут усе впиралося в їхні морально-вольові якості та у бійцівський характер. Із мінімального шансу попереду, якщо він буде, потрібно витискати максимум. В принципі, ми майже це і зробили. Особливо після двох вилучень хлопці дійсно показали, на базі якого клубу вони перебувають, і де вони грають. Це і є той бійцівський характер, який ми хотіли побачити, а бонусом для них стала перемога. Тому що неймовірно важка праця: десь на межі травматизму, десь через те, що сьогодні відбувалося, завжди приносить позитивні емоції у вигляді перемоги.
– Хлопці згадували не лише те, що грають сьогодні на базі футбольного клубу “Карпати”, а напевно, знали, що Франсіско Фернандес за ними спостерігає.
– Сто відсотків. Ми першу гру проводили тут, у себе вдома. Тут комфортно, поле неймовірної якості. Також вони грають під пильним наглядом тренерів першої команди та керівництва. Ми перед грою також говорили з ними на цю тему: “Вас оцінюють, хлопці. Якщо ви будете тут показувати неймовірний рівень, якщо будете ставитися до цієї гри, як до умовної Прем’єр-Ліги, це більше стосується гравців першої команди, які сьогодні грали за нас, то у вас буде шанс проявити себе в основі і також у наших молодих футболістів. Якщо хлопці будуть на футбольному полі важко працювати, як вони сьогодні й робили, то я думаю, що тренери першої команди це стовідсотково оцінили. У майбутньому, думаю, багато хлопців, як мінімум будуть залучатися до тренувального процесу, а далі все залежить від них.
– Ви згадали про гравців першої команди. На мою думку, варто сьогодні окремо відзначити Антона Жилкіна, який неодноразово рятував команду.
– Так, і Бруно теж. Ми сьогодні побачили його фактично вперше. Ми незнайомі, комунікували англійською, намагалися більше показувати на макеті, на дошці пояснити, що від нього вимагається. Помітний рівень і клас футболіста. Також, що це гравець із неймовірною школою та потенціалом, який, якщо буде наполегливо працювати, може реалізувати в першій команді. Антон сьогодні, попри пропущені два голи, у найскладніші моменти, коли потрібно було виручити і коли польові гравці вже не встигали допрацьовувати, він був справжньою стіною та вожаком. Для цього, напевно, і створювався цей чемпіонат, аби наші хлопці бачили, де є рівень Прем’єр-Ліги, і тягнулися до цього рівня на фоні таких, скажімо, старших гравців. Також хочу додати, що сьогодні на полі була єдина команда, у якійсь мірі хотіли підтримати нашого менеджера команди Тараса Шевчика, у якого на тижні трапилась сімейна втрата. Не лише коли все добре можна сміятися, а у таких складних моментах ми маємо бути одним цілим. Сподіваюсь, що сьогодні, коли він дивився на гру хлопців, то йому трошки позитивних емоцій додалося.