"Не завжди організація гри і тактика є головними складовими результату": розбір матчу "Карпати" – "Полісся"
Протокол
Прем'єр-Ліга. Сезон 2024/2025. 8 тур
“Карпати” (Львів) – “Полісся” (Житомир) – 1:3
28 вересня, 18:00. Львів, стадіон "Україна".
“Карпати”: Кемкін, Саків (Полегенько, 63), Бабогло, Жан Педрозу, Мірошніченко, Альварес, Підлепенець (Костенко, 46), Чачуа, Бруніньйо (Шах, 63), Очеретько (Клименко, 86), Іґор Невес (Устименко, 80).
Головний тренер – Владислав Лупашко.
“Полісся”: Волинець, Михайліченко, Смоляков, Чоботенко, Віале, Мельниченко, Крушинський (Таллес 46), Мустафаєв (Кушніренко, 56), Гуцуляк (Йока, 89), Назаренко (Лєднєв, 72), Луіфер (Пайшао, 56).
Головний тренер – Імад Ашур
Голи: Крушинський, 18, Гуцуляк, 45+1, Назаренко, 70 – Мірошніченко, 19.
Статистичні показники (на основі даних Wyscout)
Загальні
Удари: 8 – 11
Удари в площину: 1 – 5
Кутові: 5 – 3
Офсайди: 2 – 0
Очікувані голи (xG): 0,51 – 0,91
Володіння м’ячем: 55% – 45%
Передачі: 420 – 349
Точність передач: 84% – 85%
Індивідуальні
Виграні єдиноборства: Бабогло – 9 з 10 (90%)
Перехоплення: Саків, Бабогло, Полегенько, Чачуа – по 3
Обведення: Очеретько – 5 з 6 (83%)
Навіси: Очеретько – 2 з 3 (67%)
Передачі в останню третину: Саків – 6 з 7 (86%)
Зароблені фоли: Костенко та Іґор Невес – по 4
Підбори на половині поля суперника: Альварес і Очеретько – по 4
“Індивідуальна майстерність – складова якості“
"Поразка за дуже достойної якості гри, – вважає журналіст Іван Вербицький. – Цей результат, звісно, засмучує. Але якщо абстрагуватися, то для “Карпат“ це був черговий щабель на шляху до побудови дійсно конкурентної команди. Якісний і дуже показовий щабель, який дав тренерам підґрунтя, від якого можна відштовхуватися. Дав і самим гравцям, якщо вони вміють аналізувати і робити висновки, як і що треба змінювати, в якому напрямі рухатися, щоб залишитися в команді навесні“.
Експерт каже, що саме у грі з такими суперниками вади помітні найкраще: “Якщо рівень того ж “Шахтаря“ наразі недосяжно високий, а тому й ігри з “гірниками“ корисні радше з огляду на досвід гри на такому рівні швидкостей і швидкісного мислення, то “Полісся“ “приземленіше“ і відповідно ліпше розкриває вади львів’ян як команди загалом, так й індивідуальностей, які її формують“.
Вербицький каже, що “Карпати“ у цій грі виглядали дуже непогано, намагалися суперникові нав’язувати свою гру, впродовж усіх 90 хвилин діяли агресивно. І цілком могли зачепитися за очки. Якби якісніше реалізовували моменти і не допускали елементарних помилок в обороні. “Зрештою, індивідуальна майстерність – це теж складова якості. За цим компонентом “Полісся“ наразі львів’ян переважає. Житомиряни здатні витримувати командну злагодженість, якої від них вимагають тренери, без видимих зривів і вміють з максимальною ефективністю реалізувати ті шанси, які створюють (чи які їм дозволяють створювати) перед воротами суперника“, – додає журналіст.
Вербицький переконаний, що гра показала – прірви між “Поліссям“ і “Карпатами“ немає. Усі 90 хвилин на полі “України“ точилася конкурентна боротьба. Жоден з гравців “Карпат“ не випав з гри, хоча, може, десь і поступався візаві в швидкості ухвалення рішень. Процес адаптації футболістів до вимог Прем’єр-Ліги триває і він за визначенням не може бути блискавичним. Інша річ, що в окремих гравців є свій максимум, функціонал, вище якого вони піднятися не здатні.
"Полісся" та "Карпати" – команди однієї кадрової та ігрової філософії"
До Львова "Полісся" їхало із серією з 11 матчів без поразок. "Та найголовніше, що високий індивідуальний рівень гравців у житомирян значно більше згладжує всі труднощі переходу на нову тактику та стратегію. Маючи велику глибину складу та серйозну варіативність на більшості позицій, житомиряни менше за інших залежні від графіку, травм і спаду форми навіть найважливіших виконавців. Рік тому уявити "Полісся" без Макуана було б неможливо – зараз знайти місце для Макуана при божевільній формі Гуцуляка та Назаренка дуже важко. І так у кожній лінії – команда укомплектована з запасом, має можливість варіювати склад ", – каже Артур Валерко.
На думку експерта цей матч показав, як мало важить номінальне володіння м'ячем: "Полісся" поступалося в цьому компоненті, а в окремі ігрові відрізки – дуже відчутно. Проте високий клас насамперед двох вінгерів дозволяв гостям свої загострення значно частіше доводити до конкретики".
Валерко переконаний, що нинішні "Карпати" можуть суттєво додати. Зокрема, у націлених кросах. Непогано діє в таких ситуаціях Іґор Невес (як у випадку з ударом, котрий Волинець перевів у поперечину). "Проте малувато виконувалося подібних комбінацій. Втрачався взаємозв'язок центрфорварда та флангових постачальників м'ячів. А кожен якісний навіс чи простріл відкриває можливість для дії не лише бразильцеві, а й Чачуа з Очеретьком, які зазвичай чудово реагують на відскоки, рикошети та виноси", – пояснює Валерко.
"Фактично на сьогодні "Полісся" та "Карпати" – це команди однієї кадрової та ігрової філософії. Але "Полісся", яке раніше почало своє сходження, показало львів'янам, куди можна прагнути", – резюмує оглядач.
Тактичний аналіз
Аналітик Іван Гук вважає, що не завжди організація гри і тактика є головними складовими результату матчу: "Інколи індивідуальні якості виконавців мають значно більший вплив. І у суботній зустріч на "Україні" це яскраво продемонстрував Олексій Гуцуляк. Його передача на Крушинського і гол, забитий коліном, коли часу на ухвалення рішення було обмаль, інакше, як мазками майстра назвати не можна".
Хоч обидва наставники декларують бажання домінувати на полі через контроль м’яча і територію, роблять вони це у різний спосіб, нехай і з певними подібностями. Стратегія команд побудована на "читанні" гри та моменті.
Нижче на малюнку аналітик зображує розташування команд у високому і середньому блоці відповідно, з "вичікуванням" моменту переходу у високий пресинг. "Карпати" використовують формацію 4-3-2-1, яку часто називають "різдвяною ялинкою". Основний акцент робиться на взаємодії в центрі поля та можливості використовувати флангові підключення пізніше, особливо при переході від захисту до атаки.
Натомість "Полісся" грає за схемою 4-4-2, котра відома як оборонна і збалансована. Вона дозволяє команді компактно розташовуватися в середньому блоці з двома лініями, створюючи компактність у центрі та можливість закривати фланги.
Загалом Гук відзначає, що обидві команди мають схожий підхід до ідей пресингу, орієнтуючись на простір та вибір моменту для тиску. "Карпати" концентруються у середньо-високому блоці, витримуючи певний момент перед переходом до високого пресингу. Житомиряни схожим чином будують свою гру через очікування на момент, коли суперник зробить хибний рух. Їхня формація надає більше ширини на полі. Вони можуть зберігати компактність завдяки двом лініям, що легко трансформуються у фланговий пресинг".
Головна різниця полягає у тому, що "зелено-білі" зосереджені на вертикальності та центральному контролі з вузьким розташуванням атакувальних півзахисників. "Полісся" надає більше уваги флангам і збереженню ширини на полі. Однак через компактність формації в середньому блоці житомиряни були вразливим при швидких вертикальних атаках "Карпат", як у випадку з голом, чи з атакою на перших хвилинах матчу.
На малюнках Гук зображує різні підходити побудови позиційних атак. На фланзі львів’яни організували чисельну перевагу 5 проти 4 з можливістю створення переваги 3 проти 2 безпосередньо в зоні м'яча. Проблема тут може виникнути у якості виконання. Навіть при ідеально організованому командному русі неточність у вирішальній передачі нівелює всі переваги, які були створені попередньою роботою.
"Полісся" працює над створенням ізоляції для одного зі своїх найсильніших гравців (Гуцуляка) на фланзі, надаючи йому достатньо простору для індивідуальної гри. Олексій не лише створює, а й персонально обігрує опонентів та загрожує воротам. Завдяки цьому команда Імада Ашура може бути ефективнішою у завершальній фазі атак. Знову ж таки через майстерність своїх лідерів.
"Карпати" – більш командно орієнтована структура, яка вимагає кращого технічного виконання для успіху. Тоді як "Полісся" більше покладається на індивідуальні навички своїх гравців", – вважає Іван Гук.
Аналітик акцентує увагу на ще одному моменті. Львів’яни використовують формацію 4-3-3, проти компактного блоку 4-4-2. Проблема полягає у відсутності ефективного проникнення в центральні зони між лініями захисту суперника. Виникає ситуація, коли м'яч переважно рухається по периметру оборони. Це не створює гостроти, оскільки гості мають достатньо часу для горизонтальних переміщень. Коли м'яч циркулює по флангах без вертикального прогресу, темп атаки суттєво знижується. Суперник встигає легко перебудуватись. Потрібні своєчасні вертикальні передачі і зміщення гравців у цю зону між лініями захисту.
"Більше вертикальних передач у зону між лінії захисту, краща робота з наявним простором, котрий залишає суперник. Без цього протистояти суперникам, які суттєво переважають в індивідуальних якостях буде складно", – вважає Іван Гук.