“Не відчуваю тиску, це радше мотивація”: ФААЛ – про “Карпати”, збірну Гамбії, Рамадан і баскетбол

11 лютого 2026 р.
Лев
У першому інтерв’ю новачок “зелено-білих” Бабукарр Фаал розповідає про адаптацію в колективі, зізнається, що його пов’язує з Ростиславом Ляхом, ділиться своєю мрією та пригадує дитинство.
Layer 136

“У футболі ти завжди маєш бути готовим”

– Бабукарре, тебе прийняли в команді, як почуваєшся?

– Чесно кажучи, почуваюся добре. Гравці відкрилися мені й дуже добре прийняли в команді, тому я справді щасливий бути тут.

– Ти приїхав у розташування команди пізно ввечері та вже наступного дня в обід зіграв 20 хвилин у матчі проти “Стьярнана”.

– Насправді я був не повністю готовий, бо моя подорож була довгою. Але у футболі ти завжди маєш бути готовим. Сподіваюся, у наступних матчах я буду готовий ще краще.

– Якщо оцінювати цей матч, то чи задоволений ти цим поєдинком?

– Перша гра – це завжди дивні відчуття. У тебе нові партнери по команді. Ти не знаєш, як вони грають, не знаєш, як побудована команда загалом. Проте я побачив, що тут багато хороших футболістів. Тому я просто намагатимусь інтегруватися у команді й допомогти їй вигравати якомога більше матчів.

– У “Карпатах” є чимало твоїх колишніх партнерів. Кого з них ти був радий бачити найбільше?

– Усі мої колишні партнери з “Руху” – мої хороші друзі. Мабуть, найближче я спілкуюся з Едсоном. Хоча ми всі близькі, і я дуже радий бути з ними разом у клубі.

– Також ти тепло спілкуєшся з Ростиславом Ляхом.

– Так, він також мій хороший друг. Він віддавав мені результативні передачі, тому приємно бачити його тут. Сподіваюся, він віддасть ще багато асистів, з яких я забиватиму голи й допомагатиму команді.

– Вас об’єднує те, що ви є фанатами лондонського “Арсеналу”?

– О так, так. Ми обидвоє вболіваємо за “Арсенал”, а тут це не дуже поширено. Більшість підтримує “Реал”, “Барселону” або “Манчестер Юнайтед”. Але ми з ним – єдині фанати “Арсенала”, і це нас теж об’єднує.

RCH03764080226

“Рамадан – це особливий період”

– Матч проти “Стьярнана” не був першим для тебе в цьому році. Ти грав ще у “Русі” проти тернопільської “Ниви”, коли було дуже багато снігу. Як це грати у футбол за такої погоди?

– Було дуже, дуже холодно. Дуже холодно. Це важко, але ми завжди намагаємося зігрітися, і коли гра починається, ти вже не відчуваєш такого холоду, як перед матчем. Ми повинні адаптуватися до погодних умов, у яких граємо.

– Ти єдиний форвард у “Карпатах” і вболівальники мають великі очікування від тебе. Чи відчуваєш ти цей тиск і чи розумієш, на скільки велика на тобі відповідальність?

– Я не відчуваю тиску. Не думаю, що це саме тиск – радше мотивація, адже мене хотіли бачити в клубі ще до мого приходу. Також приємно, що вболівальники хотіли, щоб я приєднався до клубу, ще до того, як я це зробив. Це допомагає мені ще більше й мотивує грати та боротися за клуб.

– Чому ти обрав саме “Карпати”?

– У клубу великі амбіції – вийти на вершину, грати в Європі, можливо, навіть боротися за чемпіонство. Для мене, як для молодого гравця, це хороша мотивація прагнути ще більших висот у футболі.

– Ти є мусульманином. Цьогоріч з 17 лютого по 19 березня мусульмани відзначатимуть Рамадан – жорсткий піст. Який вигляд має поєднання Рамадану та футболу?

– Рамадан – це особливий період для нас, мусульман. Це дуже релігійний місяць, коли ми не їмо й не п’ємо від сходу до заходу сонця, але після цього можемо їсти й пити. Звичайно, у футболі це трохи складно, особливо в перші дні, але з правильною їжею, харчуванням і режимом стає легше. Організм адаптується, і все значно спрощується.

– Чи існують якісь виключення для спортсменів в поєданні жорсткого посту та професійного футболу?

– Фізично це не має великого впливу, бо я постив і грав у футбол із дитинства, тож уже звик до цього. Це лише один місяць на рік, тому ти просто адаптуєшся, коли він знову настає.
Ми молимося п’ять разів на день і намагаємося читати якомога більше.

RCH03875 (1)

“Мої батьки – головна опора в житті”

– Ти багато забиваєш. Швидше за все, ти є потенційним кандидатом у національну збірну Гамбії. Розкажи, будь ласка, про свою мрію грати за рідну країну.

– Це дуже важливий період. Зараз, оскільки я забиваю голи, і якщо це продовжиться й триватимуть хороші виступи, то, сподіваюся, мене викличуть до національної збірної. Для мене було б мрією представляти свою країну.

– Чи були в тебе у дитинстві кумири з Гамбії?

– Так, у нас є кілька гравців, які виступали на найвищому рівні, наприклад Мусса Барроу чи Ассан Сіссей. Це ті футболісти, на яких ми рівнялися в дитинстві й дивилися, як вони грають. Ми хотіли бути схожими на них і грати на високому рівні, як і вони.

– Чому ти обрав 99-й номер?

– Для мене зараз номер 99 – це щасливе число, бо я грав із ним на спині й раніше у “Русі”, добре грав і забивав. Хочу продовжити з цим номером і подивитися, чи супроводжуватиме мене удача тут, у “Карпатах”. Мені подобався цей номер ще з дитинства, а коли я побачив, що Мусса Барроу його носив, це стало для мене великою мотивацією теж узяти його й прагнути таких самих висот, як у нього.

– Розкажи, будь ласка, про свою сім’ю. Хто для тебе є головною мотивацією у твоєму житті?

– Це моя сім’я, що зараз складається з п’ятьох людей: мого батька, двох старших братів та одного молодшого брата. Моя мати померла. Моя сім’я дуже підтримує мене у футболі. У нас в Гамбії це, наче певна спільнота. Дехто з них дивився мої матчі ще тоді, коли я грав у Гамбії, а після початку професійної кар’єри вони стежать за кожною грою й мотивують мене рухатися далі.

– Твої батьки зіграли велику роль у тому, що ти став професійним футболістом?

– Так, так. Мої батьки – моя головна опора в житті. Вони дуже мотивували мене й допомагали у футболі. Вони віддали мене в хороші академії та давали правильні поради. Вони також зверталися до колишніх професійних футболістів, щоб ті допомагали й радили мені, тож вони зробили дуже багато для моєї кар’єри.

RCH03718080226

“Мені подобається баскетбол”

– У тебе дуже хороший зріст. Ти займався баскетболом?

– Я не мріяв стати баскетболістом, але я люблю грати для розваги. Мені подобається баскетбол. У школі більшість віддавали перевагу футболу, але мені подобався й баскетбол. Я отримував справжнє задоволення.

– За кого вболіваєш у NBA?

– У NBA мій улюблений гравець – Леброн Джеймс, а моя улюблена команда – та, за яку він грає. Зараз це “Лейкерс”.

– У травні 2025-го року ти забив гол у ворота донецького “Шахтаря”. Перший суперник “Карпат” у другій частині сезону саме “Шахтар”. Пригадай, якими були емоції, коли забивав “гірникам” і що очікуєш від майбутнього матчу?

– “Шахтар” – це велика команда, це сильна команда. Але й “Карпати” – дуже хороша команда. Коли я забив їм гол, це було неймовірне відчуття, адже це один із найбільших клубів України. Сподіваюся, зможу повторити це тут і принести перемогу вболівальникам “Карпат”.

Відеоверсію інтерв’ю дивіться на клубному YouTube-каналі.