Левчик повертається!

Вперше карпатівський маскот привітав уболівальників "зелено-білих" майже 30 років тому. Ідея запровадження Левчика на матчах "Карпат" належала тодішньому президентові клубу Остапові Семківу.

Багаторічний пресаташе "зелено-білих" Юрій Назаркевич розповідає, що для реалізації задуму клуб звернувся до керівника громадського об’єднання "Творчість" Юрія Суховія, а той, у свою чергу, порадив Олександра Дейцева – заслуженого артиста України. Він тривалий час працював у Першому українському театрі для дітей та юнацтва та став ідеальним кандидатом на цю роль.

Достеменно встановити дебютний матч Левчика наразі неможливо. Львівський футбольний дослідник Олександр Паук запевняє – це трапилося у другій половині 90-х років минулого століття.

"Наразі вдалося відшукати світлину в газеті "Високий Замок", зроблену після матчу "Карпати" – "Чорноморець", який відбувся 8 червня 1998 року. Карпатівський талісман та арбітри того поєдинку позують перед фотографом на стадіоні "Україна". Але, ймовірно, Левчик був на трибунах нашого стадіону раніше, однак достовірних доказів цьому не маю", – каже Олександр Паук.

Не пригадує чіткої дати й пан Мар’ян Савіцький – сценограф із 40-річним стажем, який створив образ Левчика: "Одного дня до мене прийшов Сашко Дейцев, з яким ми тісно товаришували, і сказав, що виникла потреба створити символ для "Карпат". Мовляв, на Заході клуби мають своїх маскотів, отже, й у нашому Львові треба цю традицію започаткувати. Невдовзі я виготовив ескіз із пластиліну – керівництву клубу дизайн сподобався і ми взялися за роботу".

Савіцький каже, що складність образу Левчика полягала у його сприйнятті саме на стадіоні. Герой мав бути виразним, а його риси – чіткими: круглі щоки, великі очі, яскрава грива. Таким чином, маскот ставав помітним на відстані. Окреме завдання – забезпечити комфорт для актора, який на собі носив важку ляльку протягом усього матчу.

"Ми продумали систему вентиляції. Основу голови лева виконали з пінопласту. Олександр багато рухався, емоційно реагував на перебіг футбольного матчу, грав своєрідну акторську роль. Бігав не так, як футболісти, але віддавав не менше енергії. Тож як ми не намагалися, все одно після гри Сашко був увесь мокрий", – усміхається творець Левчика.

За словами Савіцького, голову періодично доводилося реставрувати. Улюбленця публіки смикали за гриву, часто обіймали, відтак, він потребував систематичного оновлення. До речі, як саме виник образ Левчика?

"Я – художник-сценограф. Створюю свій світ. Це моя робота і сенс життя. Візуальне зображення Левчика народилося у моїй уяві. Усе моє дитинство минуло на вулиці Керченській неподалік стадіону "Дружба". Мені не треба було пояснювати, що таке "Карпати". Я вболівав за цю команду з народження", – каже Мар’ян Савіцький.

25 вересня 2010-го після важкої хвороби Олександр Дейцев відійшов у засвіти. Фактично зі смертю актора зник і карпатівський маскот, якого наповнював життям Олександр Миколайович.

Після виходу "Карпат" до елітного дивізіону на трибуни повернувся Левчик. Щоправда, у новому вигляді. Проте вже під час першого домашнього матчу сезону 2026/27 на "Україні" знову з’явиться добре знайомий Левчик. На прохання клубу Мар’ян Савіцький відреставрував маскота, тож Левчик знову тішитиме своєю присутністю вболівальників "Карпат". Не забудьте привітати улюбленця та зробити фото на згадку.