Концентрація Кожухаря, місце для прогресу Саківа, вдалий вихід Векляка: розбір матчу "Поділля" – "Карпати"

Протокол

Перша ліга. Група “А”. Сезон 2023/2024. 17 тур

“Поділля” (Хмельницький) – “Карпати” (Львів) 0:1

18 листопада, 12:00, м. Хмельницький, стадіон "Поділля

“Поділля”: Непогодов, Сімінін, Веремієнко, Цибульник, Савчук, Задоя, Боженар (Каверін, 59), Пріхна, Оробець (Василенко, 77), Костенко К. (Коваленко, 59), Войтіховський.

Головний тренер – Віталій Костишин.

“Карпати”: Кожухар, Мизюк, Векляк, Саків, Сухар (Підлепенець, 67), Рябов (Демченко, 76), Клименко (Чех, 46), Костенко Я. (Равлик, 67), Полегенько, Чачуа, Іґор Невес (Шах, 88).

Головний тренер – Мирон Маркевич.

Гол: Векляк, 49.

Попередження: Цибульник, 7, Каверін, 61, Войтіховський, 80 – Клименко, 18, Сухар, 45+1.

Статистичні показники (на основі даних Wyscout)

Загальні

Удари (у рамку): 6 (3) – 14 (6)

Кутові: 2 – 9

Офсайди: 2 – 1

Небезпечні моменти (xG): 0,45 – 0,72

Володіння м’ячем: 46% – 54%

Передачі: 349 – 376

Точність передач: 76% – 77%

Індивідуальні

Удари: Іґор Невес, Полегенько і Чех – по 2

Виграні єдиноборства: Векляк – 18 з 25 (72%)

Обведення: Іґор Невес – 5

Навіси: Чачуа – 9

Перехоплення: Сухар і Векляк – по 7

Зароблені фоли: Іґор Невес – 6

Підбори на половині поля суперника: Саків – 7

Дотики у штрафному майданчику суперника: Чачуа – 9

Збережений змагальний тонус і дві ключові фігури

На думку журналіста Івана Вербицького, матч у Хмельницькому довів, що "Карпати" зберігають змагальний тонус, навіть попри відсутність реальної турнірної мотивації: "Відчувається, що футболісти борються не лише за результат, а й за право зберегти місце в команді навесні. А певності в майбутньому у "Карпатах" зараз не має, мабуть, жоден футболіст сучасного складу львів’ян".

Та все ж Вербицький робить виняток для двох гравців, яких називає незамінними у поточному сезоні. Перший з них – Амбросій Чачуа: "Капітан вкотре не лише диригує грою команди в середині поля, але й виступає головним каталізатором загострення гри. Не лише як асистент, а й як постать, яка завершує атаки".

Інша опора "зелених-білих" на переконання Вербицького – воротар Андрій Кожухар. "Зазвичай кіпер "левів" не такий помітний з огляду на те, що "Карпати" практично в усіх матчах ведуть гру. Та від цього йому не простіше. Особливо зараз під час фактично зимових матчів та без постійної роботи. Кожухар демонстрував максимальну концентрацію впродовж усього поєдинку з "Поділлям" і двічі врятував команду. Спершу Андрій нейтралізував чистий вихід віч-на-віч, а потім витягнув м’яч з-під поперечини після виконання суперником штрафного на заключних секундах", – каже експерт.

"Векляк перевершив сам себе"

"Поділля" було налаштоване всерйоз грюкнути дверима. Невихід у чемпіонську групу для цієї команди, напевно, більш болісний, аніж для конкурентів, які могли комплектуватися за залишковим принципом і перебували в нижній половині таблиці саме тому, що мали там перебувати. З огляду на це, "Поділля" таїло більшу небезпеку для "Карпат", ніж навіть хтось із суперників з верхньої частини таблиці, що вже виконали свої завдання", – вважає оглядач Артур Валерко.

Експерт відзначає бойовий склад "Карпат" на передостанній поєдинок року, однак звертає увагу на вихід у старті Векляка: "Гол Богдана у Хмельницькому безперечно грає на його користь. І справа не у самому взятті воріт, а у вольових якостях гравця, його бажанні довести тренерам, що він може виконувати поставлені завдання та спроможний допомогти "Карпатам" і навесні. Проти "Поділля" Векляк перевершив сам себе за багатьма показниками. Перш за все – за відбираннями та підбираннями, що мало велике значення для суперника із гренадером Войтіховським у центрі нападу".

Не оминає журналіст і постать Андрія Кожухаря: "Бути воротарем гранда свого турніру – до певної міри, невдячна справа. Твоя команда домінує, роботи у тебе в кожному матчі менше, ніж у воротаря-опонента. Це дещо применшує досягнення самого голкіпера. У цьому випадку Кожухар має переконливі аргументи на свою користь: 11 "сухих" матчів із 17-ти, лише двічі пропустив більше одного м'яча за гру. У Хмельницькому від перших хвилин до заключних Андрій тримав концентрацію й кілька разів виручив свою команду".

Експерт не скупиться на компліменти і Тараса Саківа, який знову оформив асист: "Чергова гольова подача, ніби естафета від Полегенька, який кілька турів поспіль визначав гру львів'ян на протилежному фланзі. Є відчуття, що саме у Маркевича Тарас може ще суттєво додати та здивувати. І він ще не все сказав у футболі, і його здібності не повністю розвинуті. Може статися так, що саме в "Карпатах" кілька ось таких давно відомих гравців вийдуть на новий рівень майстерності".

Тактичний аналіз

Аналітик Іван Гук відзначає відмінність у тактичних підходах "Поділля" у розрізі двох матчів з "Карпатами": "На відміну від першого поєдинку, тепер Віталій Костишин обрав більш закритий варіант ведення гри. У Львові подоляни намагались діяти значно вище, місцями більше ситуативно, та все ж використовували високий пресинг, боролись за контроль м’яча. Натомість у домашній зустрічі "Поділля" грало з низьким блоком у формації 4-4-2".

Гук відзначає значно сміливіший футбол "Поділля" у першому колі з використанням агресивнішої та більше спрямованої на атаку формації 4-1-4-1: "Проте за останній місяць підопічні Костишина можуть похвалитись лише однією перемогою над "Хустом". А тієї варіативності, котра була у хмельничан в першому колі, уже немає".

Аналітик робить акцент на стані газону, який, м’яко кажучи, не сприяв комбінаційним діям обидвох команд: "Щільна побудова 4-4-2, як показано вище на малюнку, виглядала доволі надійно. Щодо дій в атаці, то цього разу усе було зведено до довгих передач на габаритного нападника Войтіховського, котрий намагався чіплятись за м’яч та нав'язував боротьбу захисникам "Карпат".

У львів'ян було важче завдання, адже вести гру через контроль м'яча та домінувати на полі за таких умов вкрай непросто. Вище на скріні аналітик демонструє позиційне розташування "Карпат" на чужій половині поля, де кожен гравець займає власну позицію, щоб контролювати якомога більше простору. Для цього "зелено-білі" формували уявні трикутники, в межах яких можна рухати м’яч. Саме рух м’яча через ці трикутники змушує суперників сідати нижче, притискатися до власних воріт, а недоліки покриття простору від господарів, зазначені вище, дозволяли отримувати ситуації, показані на другому малюнку.

І якщо протягом перших 15-20 хвилин "Карпати" працювали у звичному для себе стилі, то далі стан поля уже просто не дозволяв використовувати комбінаційний футбол. "Іншим варіантом були довгі передачі, і тут варто окремо виділити Іґора Невеса, який дуже добре формував глибину атаки, і виграв багато єдиноборств. А також Тараса Саківа, котрий не так активно підтримував атаку, як, наприклад, Сухар на протилежному фланзі, але його вміння виконувати стандартні положення зіграло вирішальну роль у цьому протистоянні", – вважає аналітик Іван Гук.