“Готовий протистояти викликам”: Дієго Паласіос – гра проти Мессі, підтримка К'єлліні, цілі в “Карпатах”

– Дієго, як ти себе почуваєш? Чи вже адаптувався в команді?

– Так, поступово звикаю до мови, яку мені досить важко зрозуміти. Мені дуже подобається команда, вона суперова. Тут панує здорова атмосфера, а таке трапляється не всюди. Цей період був для мене непростим: важко було звикати до стилю гри команди, залишатися постійно зосередженим, але я відчуваю, що з кожним днем навчаюся новому. Кожне тренування допомагає мені ставати кращим і готуватися до матчів. Відчуваю велику підтримку від тренера. За цей час він багато зі мною спілкувався, і завдяки цьому я почуваюся впевнено. Сподіваюся, з Божою допомогою зможу показати себе якнайкраще й у матчах, аби допомогти команді. Адже перш за все нам потрібно стати справжньою сім'єю, і тільки так ми зможемо досягти великих результатів.

– Український футбол, який ти собі уявляв до приїзду, і футбол, який ти побачив тут – вони відрізняються?

– Чесно кажучи, я ніколи не уявляв собі, що гратиму в Україні, але відчуваю, що Бог у певний момент дав мені таку можливість, і я хочу нею насолодитися. Приїхавши сюди, я побачив, що український футбол справді дуже якісний. У команді дуже висока інтенсивність. Тренер постійно вимагає від нас максимальної віддачі, і це дуже добре для нас, адже саме завдяки цьому можна вийти на рівень, на якому Європа завжди була серед перших – за інтенсивністю, швидкістю та всім іншим. Думаю, що Україна недалека від цього рівня. Переконаний, що за кілька років український чемпіонат може стати однією з великих ліг, без сумніву. Завдяки праці та відданості ми можемо зробити цю лігу дуже цікавою й такою, щоб усі могли приїжджати сюди та насолоджуватися футболом.

– До приїзду в “Карпати” ти тривалий час не грав. Чи готовий ти зараз виходити на поле і показувати свою найкращу гру?

– Цей рік був дуже складним для мене, мабуть, одним із найважчих у кар’єрі. Пережити травму та кілька операцій впродовж одного року – надзвичайно важко для людини, яка любить футбол і живе цією грою. Але Бог дав мені ще один шанс грати, і я хочу ним скористатися на повну. На кожному тренуванні, у кожному матчі прагну віддавати себе повністю. Тому готуюся – щоб бути готовим, коли настане день матчу. Хочу показати усе, що Бог вклав у мене – талант, який я люблю і прагну вдосконалювати щодня. Почуваюся готовим, підготовленим, дуже вмотивованим грати на 100%, готовим зробити все, щоб команда показувала свій найкращий футбол.

– Розкажи про Гуаякіль – місто, де ти народився в Еквадорі. Яким було твоє дитинство?

– Більшу частину свого дитинства я присвятив футболу. У мене безліч спогадів з тих часів. Кожного разу, коли я виходив на поле, мені не хотілося з нього йти – я хотів грати постійно. Я виходив з дому о сьомій ранку і повертався опівночі. Моя мама дуже сердилася, бо мене не було вдома цілий день, але я відчуваю, що все це було того варте. Маю багато спогадів і людей, яких Бог послав у моє життя й які допомогли мені пройти цей шлях. І колись я обов’язково подякую тим, хто був поруч у моєму дитинстві. І, звичайно, завжди дякую Богу за те, що попри все пережите в дитинстві Він дозволив мені бути тут. Саме це мотивує мене щодня рухатися вперед.

– У 19 років ти поїхав у Нідерланди в клуб “Віллем II”. Яким був цей досвід? Ти грав із Франом Солем, Вангелісом Павлідісом, Александером Ісаком. Що скажеш про них?

– Хороше запитання. Це був чудовий період у моїй кар’єрі – перший рік у Європі, у “Віллем Твей”. У мене залишилося багато спогадів про той час, бо я справді отримував велике задоволення й був там щасливим. Я мав нагоду грати з Франом Солем, чудовим товаришем, який завжди був поруч, допомагав мені, перекладав. Голландська мова дуже складна для вивчення, і його підтримка була для мене важливою. Також я грав із Александром Ісаком. Я завжди знав, що він має великий талант. І я вважаю, що не випадково він зараз там, де є, адже він завжди віддавав себе грі й мав пристрасть до забивання голів. Дивлячись на них і на їхній успіх, я теж відчуваю мотивацію – продовжувати боротися, не здаватися. Я хочу довести, що можу віддати всі свої сили і показати якісний футбол.

– Потім ти грав у Сполучених Штатах Америки, виступав пліч-о-пліч з Джорджо К'єлліні. Що тобі дав цей етап?

– Це був дуже гарний період у моєму житті, і я вдячний Богу за те, що Він дозволив мені насолодитися цими моментами. Кожне тренування, кожен матч із Джорджо, я вважаю, були для мене дуже важливим досвідом. Як людина і як футболіст, я не зустрічав нікого, схожого на нього. Я багато чому навчився від нього: як боротися попри вік, як завжди хотіти перемагати. Я вважаю, що це приклад, якому потрібно слідувати. Це приклад, який потрібно залишити після себе в цьому житті, щоб інші люди, навіть ваші діти, могли слідувати йому. Це був дуже гарний час у США, який я не забуду. І, звичайно, залишилися спогади, які допомагають мені рухатися вперед. І я сподіваюся, що ті самі моменти я зможу пережити в цьому клубі.

– Чи отримував ти у той момент пропозиції з Європи?

– У той прекрасний момент мого життя я відчував, що не тільки я, а й уся команда була в чудовій формі. Ми стали справжньою сім'єю: всі допомагали одне одному й ладнали між собою. Я вважаю, що це надзвичайно важливо для команди. Коли панує атмосфера без злості, заздрості чи інших негативних емоцій, усе йде найкращим чином. У той час, здається, у мене була пропозиція з Європи, хоча точно вже не пам’ятаю. Проте я відчував, що мені ще трохи бракує розвитку моєї гри, щоб зробити стрибок на європейський рівень. Як відомо, європейський футбол дуже складний, і коли ти туди потрапляєш, немає права на помилку – ти одразу опиняєшся під великим тиском. Якщо ж дивитися на мене зараз, я відчуваю, що маю достатню зрілість, щоб зустріти ці виклики, які ставить переді мною Бог чи життя. Відчуваю, що зараз саме той момент, коли я готовий протистояти цим викликам і рухатися вперед.

– Ти грав проти Вінісіуса Жуніора, Лаутаро Мартінеса і навіть проти Мессі.

— Я мав таку можливість… На Кубку Америки в Бразилії я протистояв великим гравцям. Відчуваю, що ті, хто зараз у збірній, заслуговують бути там – вони найкращі на своїх позиціях. Кожен із них заслужив своє місце у складі. І, знаєте, коли ти граєш проти Мессі, проти Аргентини, це дає тобі додатковий бонус, додаткову мотивацію, тому що ти граєш проти видатних футболістів. Але зараз я б обрав свою збірну – Еквадор. Відчуваю, що збірна Еквадору на дуже високому рівні, якщо не вища, то на рівні Бразилії чи Аргентини. Ми, еквадорці, пишаємося кожним матчем нашої збірної. Тому я обрав би збірну Еквадору, вони чудово представляють країну. Мій улюблений гравець – Еннер Валенсія з Еквадору. Як футболіст, і як людина він чудовий. І якщо б треба було виділити когось з футболістів, я б обрав його – Еннера Валенсію.

– Ти був у заявці збірної на чемпіонаті світу в Еквадорі.

– Звичайно, бути на чемпіонаті світу – це щось неймовірне, це щось дуже особливе для гравця. Я пережив прекрасні моменти на чемпіонаті світу в Катарі. Там я познайомився з багатьма людьми. Я кажу “людьми”, тому що, крім того, що ми гравці, ми ще й люди, і я вважаю, що саме це характеризує кожного з нас – ми хороші люди, хороші особистостості, і це найголовніше. Зрештою, це події, моменти, які ти повинен пережити, коли ти там, тому що ти не знаєш, коли ти знову потрапиш на чемпіонат світу або чи зможеш ти грати на чемпіонаті світу. Я міг насолоджуватися кожним моментом там, хоча я дуже хотів грати, але я відчуваю, що я дуже насолоджувався цим. Це великий досвід для мого життя, і я насолоджувався моментами, які Бог дозволив мені пережити.

– Тобі вже 26. Це вік, коли футболіст має достатньо досвіду і знань, щоб показувати найкращі якості. Які твої цілі у “Карпатах”?

– Я тут, бо хочу довести, що можу віддати усе найкраще. Відчуваю, що маю ще багато, що дати футболу. Одна з моїх мрій – зіграти в Лізі чемпіонів, адже це мрія кожного футболіста. Я щодня готуюся, на кожному тренуванні, щоб підняти свій рівень до максимуму. Відчуваю, що можу дати більше. Я насолоджуюся кожною секундою та кожним моментом у цьому клубі. Також відчуваю, що клуб готується, щоб цього року змагатися на високому рівні. Чому б не поборотися за місце у престижному турнірі, такому як Ліга Європи або Ліга конференцій? Переконаний, що ми можемо грати там, і це дасть нам цінний досвід, щоб продовжувати грати на високому рівні. Ми до цього готуємося. Кожне тренування, кожен матч – це випробування, щоб показати себе та свої можливості.

Дивіться інтерв’ю на нашому YouTube-каналі.